На три тижні Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня стала місцем роботи для головного дитячого лікаря-психіатра Міністерства охорони здоров’я України Ігоря Марценковського.

Для колективу медичного закладу це — своєрідний старт нових можливостей, адже не щодня у молодих та досвідчених спеціалістів є нагода повчитися й перейняти досвід в експерта такого рівня. Хоча колектив установи наголошує: прикро, що це сталося за таких обставин.

Через війну Ігор Анатолійович не зміг повернутися до столиці раніше, проте напередодні його від’їзду до Києва, де лікаря вже чекали пацієнти, нам вдалося поспілкуватися. Спеціаліст з великої букви розповів про стан дитячої та підліткової психіатрії в Україні, нові виклики у цій сфері через російсько-українську війну, а також про рівень надання медичної допомоги в тернопільському медичному закладі, де довелося працювати впродовж майже місяця.

«Гуру» дитячої психіатрії

Ігор Марценковський — керівник відділу психічних розладів дітей та підлітків ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», керівник секції дитячої психіатрії Асоціації психіатрів України. Пріоритетним напрямком практичної діяльності лікаря є дитяча та підліткова психіатрія. У цій сфері він майже 40 років. Тож медична директорка з питань психіатрії Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні Леся Косовська називає Ігоря Анатолійовича «гуру» дитячої психіатрії в Україні.

«Це — людина високого фаху. Такої професійної школи в напрямку дитячої психіатрії наші колеги ще не мали. Ігор Анатолійович — частий гість у нашій лікарні, проте в основному він відвідував конференції, які ми проводимо майже щорічно. А в такий складний період наші спеціалісти мали можливість отримати нові знання, пізнати новітні методики лікування та перейняти досвід від фахівця високого рівня. Тож ми отримали потужний імпульс для подальшого удосконалення і розвитку дитячої психіатрії».

Своєю чергою Ігор Марценковський розповідає, що потрапив на роботу до Тернополя випадково. «В житті загалом багато речей відбуваються доволі несподівано. Перед війною мені провели операцію, і я проходив реабілітацію на заході країни. Коли планував повертатися з реабілітаційного центру до Києва, обставини склались так, що я зупинився в Тернополі. З подальшим пересуванням були певні проблеми і через стан здоров’я, і через бойові дії, тож я звернувся до керівника психоневрологічної лікарні Володимира Шкробота і ми домовилися про співпрацю».

«Наразі значення психіатричної допомоги дітям у цьому регіоні в останні місяці зростає, адже Тернопіль розташований на шляху основних евакуаційних  напрямків, — пояснює Ігор Марценковський. — Ми говоримо про травмованих дітей, маленьких пацієнтів із психічними розладами. Часто вимушено переміщені особи не мають із собою жодної документації, вони не знають, де взяти ліки, у них спостерігається погіршення стану».

Від початку війни лікарня прийняла більше 30 внутрішньо переміщених дітей. «Оформляли статус інвалідності, займалися корекцією лікування, надавали медичну допомогу, — розповідає Леся Косовська. — У нас були діти з гарячих точок — Ірпеня, Бучі, Охтирки. Нині на лікуванні перебувають пацієнти із Харкова, Миколаєва, Донецька, Києва, яких у стаціонарних умовах забезпечено усім необхідним спектром заходів, передбачених сучасними європейськими протоколами».

Усе для дітей

Дитяче психіатричне відділення у психоневрологічній лікарні єдине в області. Тут надають допомогу дітям від трьох і підліткам до 18-ти років.

«Дитяча психіатрія, на жаль, в Україні перебуває на другорядних позиціях, і держава не приділяє достатньо уваги цій галузі, — зазначив професор Марценковський. — Насправді це дуже важлива сфера, бо часто у дорослому віці ми лікуємо вже задавнені патології, яким можна було б запобігти в дитинстві, проводити профілактику на початкових етапах».

Важливо, що Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня тісно співпрацює з Тернопільським національним медуніверситетом ім. І. Горбачевського та має велику підтримку від його ректора, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, члена-кореспондента НАМН України Михайла Корди та науковців кафедри психіатрії, наркології та медичної психології у справі зміцнення реального статусу кафедри психіатрії, яка є тим форпостом, що органічно поєднує практичний аспект психіатрії з науковим компонентом.

Дитяче психіатричне відділення розраховане на 50 ліжок, має 10 палат, з яких дві — з покращеними умовами перебування готельного типу. Усі палати обладнані сучасною побутовою технікою. Окрім того, у відділенні є навчальні класи для школярів, ігрова кімната, кабінет сенсорної інтеграції. Завдяки налагодженій співпраці із Тернопільським національним педуніверситетом ім. В. Гнатюка та сприянню його ректора, доктора філософських наук, професора, члена-кореспондента НАПН України Богдана Буяка в класах є комп’ютери, спортивний тренажер, розвиваючі ігри, дидактичні матеріали для корекційних занять і техніка в кабінеті сенсорної інтеграції. Головне ж полягає не тільки в матеріальній складовій, а й у тому, що відділення є серйозною навчальною базою для підготовки практичних психологів, яких блискуче готує педагогічний університет.

Ігор Марценковський каже: проблем у сфері дитячої психіатрії не бракує, проте у психоневрологічній лікарні з ними справляються.

«Це — відділення європейського зразка. В Україні не знайти таких гарних умов і якості лікування. Попри недостатнє фінансування з боку держави, — наголошує професор, — такого рівня вдалося досягнути завдяки тому, що для керівництва лікарні проблема дитячої психіатрії — у пріоритеті. Зрозуміло, є нюанси: немає грошей, не вистачає діагностичних інструментів та процедур, які захищені авторськими правами і їх потрібно купувати, а суми обчислюються сотнями тисяч гривень. Проте психоневрологічна лікарня — це один із закладів України, який не чекає на підтримку держави, а самостійно робить впевнені кроки, щоб змінити ситуацію: тут знаходять спонсорів, міжнародні гранти та проєкти. Це вселяє надію, що ситуація в дитячій психіатрії буде ще кращою».

Важливу роль у цьому процесі відіграє кафедра психіатрії, яку очолює професорка Олена Венгер. «Ми маємо потужний і сучасний ресурс для лікування афективних та ендогенних психічних розладів за допомогою американського апарата електросудомної терапії. Продовжили роботу з діагностики, лікування та реабілітації аутистичного спектра в пацієнтів дитячого віку», — відзначила професорка.

Після перемоги — до нових вершин

Тернопільська психоневрологічна лікарня може похвалитися також і центром нейрореабілітації, аналогів якому в Україні не знайти. З його появою у пацієнтів, які перенесли інсульт, з’явилася надія на повернення до повноцінного життя. Його роботу високо оцінив Ігор Марценковський. Також він ознайомився із базою лікувальної установи, а саме відвідав новітні інсультне та нейрореабілітаційне відділення, які викликали захоплення, бо подібного не бачив навіть у кращих зарубіжних клініках.

«Якщо я вам скажу, що клінічний рівень лікарні мене вразив, то буду недостатньо щирим, — зазначив професор. — Відверто кажучи, давно знав, що якість надання медичної допомоги в цьому лікувальному закладі дуже висока. Вважаю, це — приклад  вдалого поєднання різних напрямків роботи, адже рівною мірою тут представлені як психіатричні, так і неврологічні медичні сервіси. Останні працюють на найвищому сучасному рівні. Зокрема, лікарня може похвалитися дуже добре організованою допомогою для пацієнтів із судинними патологіями, вона є лідером в Україні за кількістю проведених тромболізисів — «золотого стандарту» лікування хворих з інсультами. Для мене професійна, матеріальна, технічна бази «Stroke centr» заслуговує великої уваги і поваги».

Ігор Марценковський додає, що, попри труднощі, які принесла війна в систему охорони здоров’я нашої країни, на сьогодні є критично нагальним питання саме розвитку дитячої психіатрії, дитячих спеціалістів та структурних змін і реформи фінансування.

«Найперші виклики, які нині стоять перед нами, це — розв’язання проблеми медичних препаратів для лікування діток. Адже їхня доступність зменшилася, а потреба зросла. По-друге, потрібно організувати допомогу внутрішньо переміщеним особам, які перервали програми реабілітації через бойові дії. По-третє, маємо потурбуватися про маленьких українців, які евакуювалися за кордон, при цьому переважно лише з матерями. Дуже часто вони не можуть скористатися системами надання психіатричної допомоги в інших країнах. Наразі ми працюємо над цією проблемою, консультуємося із західними колегами».

Загалом Ігор Марценковський називає свою незаплановану роботу в Тернополі плідною та корисною для себе і колективу психоневрологічної лікарні. Переконаний, що на цьому їхня співпраця не завершиться.

«Це був новий цікавий досвід, який ми отримали разом, — каже лікар. — Безумовно, на базі лікарні є всі можливості для того, щоб створити й розвивати центр організації психіатричної допомоги дітям Тернопільщини: і міцна матеріальна база, і фаховий колектив, який прагне вчитися та працювати, і консультативна та професійна підтримка кафедри психіатрії, наркології і медичної психології медуніверситету, співпраця та виконання програми діяльності соціально-психолого-медичного науково-практичного центру педагогічного університету. Звісно, ми всі мріємо і віримо, що війна скоро закінчиться. Маємо наміри ще цього року, можливо, восени, провести саме в Тернополі одну з наших традиційних конференцій під егідою Міністерства охорони здоров’я України за участю провідних міжнародних партнерів з актуальних питань дитячої психіатрії і неврології. У будь-якому випадку будемо продовжувати нашу співпрацю. І я впевнений, що вона буде дуже активною».

Світлана ШЕВЧУК.

Фото авторки.