Плакала, читаючи розповіді «Я не пам’ятаю свого тата». Плакала, бо, на жаль, пам’ятаю свого. Дуже добре пам’ятаю, часом ті болючі спогади будять мене посеред ночі. Але язик не повертається назвати його татом.
Люди згадують своє повоєнне дитинство без татів — бідне і важке. Але тоді війна залишила сиротами багатьох дітей, ніхто дуже не розкошував, а я зростала в час, коли в моїх подружок і однокласників було все, а в декого й понад усе. У мене дитинство було жахливим, хоч і не післявоєнним. І тим більше мені боліло, що я не така, як усі. Що між ними і мною — прірва.
Мій батько дуже пив — і цим сказано все. На цьому я вже могла б ставити крапку. Постійно читаю в «Калині» історії про пияків — і в кожній упізнаю своє життя. Я теж жертва алкогольної залежності свого батька. І не тільки я, а й вся моя сім’я. Наша мама ні до чого не могла доробитися через такого чоловіка. От колись хтось розповідав про те, як батько-алкоголік обміняв на горілку синові валяночки — і хлопчик обморозив собі ноги, їх ампутували. Його тато розкаявся, купив нові валянки, хоч у них уже не було потреби. А мій не розкаявся б ніколи. Одного разу він мене викинув у садок через вікно. Я зламала руку, порізалася склом. Але він мене жодного разу не провідав у лікарні. Мені погано склали руку, і вона не зовсім дієздатна, але нікого це не турбувало.
Ми не мали нормального одягу, нормальної їжі, в нашій хаті не було нормальних меблів, бо батько все пропивав, а мама сама не давала ради нас прогодувати. Ще й вічно кричала і била нас, бо мала зрушені через батька нерви.
Ці спогади рвуть мені серце, і я багато віддала б, щоб не пам’ятати свого батька. Бо через нього в мене не було дитинства. Через нього я зненавиділа маму, бо вона з ним не розлучилася, а терпіла невідомо для чого. Незважаючи на те, що мучаться, страждають її діти. І фізично, і психологічно.
Я все життя заздрила людям, які мали добрих, люблячих батьків. Або не мали, але вони залишили в їхніх серцях світлу пам’ять, передали мудру життєву науку. Значно краще мати гарні спогади про покійного батька, ніж живого батька-звіра поруч.
О.
Чортківський район.