Цього року відразу троє випускниць Заліщицької державної гімназії – Тетяна Горобець, Аліна Боровська та Віталіна Запорожан – набрали максимальну кількість балів на Національному мультипредметному тесті (НМТ). У навчальному закладі кажуть: дуже раді і пишаються дівчатами, які у цей складний час для всієї країни склали іспити на такі високі результати.

Можливо все!

16-річна Тетяна Горобець усі роки навчання поєднувала у собі творчий хист, адже захоплюється співом, грою на фортепіано, малюванням та українськими народними танцями, із науковою діяльністю. Дівчина неодноразово займала призові місця на Всеукраїнському конкурсі Малої академії наук.

До тестування дівчина посилено готувалася весь останній рік. Підготовка складалася як із додаткових занять з репетиторами, так і самостійного навчання. Тетяна ділиться власною методикою, яка їй допомагала краще засвоювати матеріал. «Я старалася вчитися кожного дня, проте не всі предмети в один день, а почергово. Наприклад, у понеділок приблизно півтори години я приділяла на вивчення української мови, а потім дивилася відеоуроки.  Наступного дня самостійно готувала історію України, а після цього відвідувала заняття із української мови в репетитора. Тобто вдома я вчила один предмет, а з репетитором – інший. Так мені було простіше, тож, можливо, цей метод пригодиться майбутнім випускникам», – ділиться Тетяна.

Найважче, розповідає дівчина, зосередитися на навчанні було на початку війни. «Напевно, весь перший місяць я практично взагалі не могла взятися до вивчення. Повторяла вже відомий мені матеріал, а нова інформація просто не сприймалася. Було дуже важко зосередитися на підготовці до тесту, бо, як, мабуть, і всі, я «потонула» в новинах з фронту, – , розповідає Тетяна. Проте через деякий час я зрозуміла, що потрібно брати себе в руки, пробувати жити далі і вчитися, щоб добре здати тест і вступити до омріяного вузу. Бо це дасть змогу будувати своє майбутнє, адже саме на нас, на молодому поколінні, лежить відповідальність за майбутнє нашої держави. Як-не-як, а нам треба буде відбудовувати країну. А державі після перемоги відповідно потрібні будуть хороші спеціалісти високого рівня».

Тетяна пригадує, що дуже сильно хвилювалася у день тестування, проте, щоб заспокоїтися, старалася налаштувати себе на позитивну ноту і вірила, що матиме добрий результат зі всіх предметів.

«Чесно кажучи, хотіла отримати максимальний бал хоча б з одного предмету, адже посилена готувалася і прагнула побачити результат своєї праці. Проте я зовсім не очікувала, що отримаю найвищі бали з усіх трьох, – каже Тетяна. – Найбільше сумнівалася щодо математики, адже готуючись до НМТ, я проходила тести попередніх років, проте серед моїх завдань не було жодного з минулих сесій ЗНО.  Тож для мене це був ще один стрес.

За п’ять хвилин до завершення відведеного часу я завершила виконувати всі завдання і як тільки на екрані з’явилися попередні результати, почалася повітряна тривога. Нас попросили пройти в укриття, тож я встигла лише побачити бали: 35, 35  і 30. Через стрес я не одразу згадала, що з математики максимальний бал – не 35,  а 30, тож лише згодом зрозуміла, що отримала найвищий результат з усіх предметів».

Тетяна розповідає: щаслива, адже її праця увінчалася успіхом, а також тепер вона має можливість вступити до бажаного ВНЗ та здобути професію, про яку мріє з сьомого класу.   

«Хочу працювати у кримінальній поліції, щоб боротися за справедливість, – каже дівчина. – Я дуже рада, що досягла своєї мети. І хочу висловити слова подяки вчителям за їхню працю, за те, що вони так добре готували нас до іспиту. Дякую своїм рідним за підтримку. Тепер я переконана: якщо вперто йти до своєї мрії і прикладати для її досягнення власні зусилля, то все можливо!».

Ніхто не може знати всього

Сумлінна праця і вміння дійти до своєї мети – дві складові, які, на думку Аліни Боровської, допомогли їй отримати 600 балів на НМТ. Дівчина не припиняла підготовку до іспиту ні на день, жертвувала відпочинком, але вірила, що всі її старання увінчаються успіхом.

«Насправді готуватися було складно. Мені допомагали репетитори, та й самостійно я дуже багато вчилася: читала, дивилася відео, проходила тести із минулорічних ЗНО, – розповідає Аліна. – Звісно, як і кожен підліток, я хотіла більше відпочивати, проводити час із друзями, бо все-таки це був останній рік у школі, але пріоритетом для себе я обрала  навчання. Навіть на вихідних виділяла час на підготовку до тесту. Я мала хорошу мотивацію, щоб не втрачати запал і не закинути навчання: мрія вступити у обраний університет та підтримка рідних і вчителів».

Аліна пригадує, коли йшла на тестування, то боялася побачити поганий результат на екрані і переживала, що почнеться повітряна тривога.

« Я дуже багато вчилася і було б прикро отримати низькі бали, було би шкода через неуважність чи хвилювання допустити помилки, – ділиться випускниця. – Найбільше я переживала через математику, адже цей предмет для мене був найскладнішим. Проте на НМТ мені попалися тести із минулих років ЗНО, тож я знала на них відповідь.

Якби я могла, то би підібрала правильні слова, щоб описати свою радість, коли дізналася, що отримала максимальні бали з усіх предметів. Але ці емоції неможливо передати. Хоча перше, що я подумала, коли побачила свій результат, то це те, що мабуть комп’ютер неправильно все порахував. Вже потім я усвідомила, що помилки не може бути і що це справді реальність. Я зрозуміла, що недарма стільки вчилася і провела стільки безсонних ночей за книжками.

А засумнівалася в успіху я тому, що розуміла: ніхто не може знати всього. Та й загалом все вивчити неможливо, але скажу для нинішніх випускників: якщо посилено готуватися хоча б останні два роки перед тестуванням, то результат буде хороший».

Своє майбутнє Аліна Боровська бачить у журналістиці і переконана, що ця професія допоможе їй працювати на користь країни після перемоги.

«Мене завжди приваблювала журналістика. Ця професія дозволяє  дізнаватися щось нове від людей, дарує багато знайомств і можливість подорожувати світом, – каже дівчина. – А ще мені здається, що після нашої перемоги Україні потрібні будуть україномовні ведучі, журналісти та кореспонденти, щоб розповідати всьому світу про нашу унікальну та непереможну країну».

Заради світлого майбутнього України

Участь в шкільних олімпіадах та конкурсі Малої академії наук сформували у Віталіни Запорожан силу волі, самодисципліну та вміння опановувати себе в стресових ситуаціях.

     «У мене завжди була тяга до знань. Одним із особистих досягнень я вважаю участь у VII Всеукраїнському конкурсі з німецької мови «Орлятко», де отримала сертифікат І ступеня. Також ще у 8 класі брала участь у IХ Всеукраїнському конкурсі з англійської мови «Гринвіч», маю сертифікат ІІ ступеня, – розповідає випускниця Заліщицької гімназії. – Я пройшла додаткові курси по глибокому вивченні  англійської та польської мов.  Відвідувала  інтерактивні заняття та семінари у сферах проєктного менеджменту, суспільної відповідальності, прав людини та комунікації».

Саме відмінне навчання впродовж усіх років, на думку Віталіни, допомогли їй добре підготуватися до НМТ. «Мені було легше при підготовці до екзамену, оскільки я просто повторювала вивчене за минулі роки, а якщо було щось нове, то воно з легкістю та розумінням вивчалося, – пояснює дівчина. – Розпочала посилену підготовку до тестування за рік до його проведення. Графік в мене був переповнений навчанням: день у день, окрім вихідних. Спочатку школа, потім – додаткові заняття, а тоді самостійне опрацювання. Не раз я сиділа за книжками до пізньої ночі. Я завжди мала за мету зрозуміти матеріал, бо усвідомлювала, що «зубріння» мені не допоможе.

Важко було на початку цієї кривавої війни, я дуже боялася, не могла зосередитися на вивченні хоч якоїсь теми. Але розуміла, що потрібно було брати себе в руки. Віра в перемогу нашої держави та в ЗСУ дали сили продовжити готуватися до екзамену. Згодом я навчилася опановувати страх та концентруватися на навчанні, оскільки з’явилася додаткова мотивація – вчитися заради світлого майбутнього нашої держави».

Попри те, що дівчина витратила сотні годин на підготовку, хвилювання не покидало її до останнього.

«Десь глибоко в душі я знала, що все буде добре, але страх і переживання були разом зі мною на тестуванні. Чесно кажучи, коліна та руки трусилися, а від нервів після екзамену було важко відновити свій емоційний стан, – пригадує Віталіна. – Ще від початкових класів мріяла скласти ЗНО на високий бал. На мою думку, енергія та мотивація моя, рідних, учителів допомогли мені у цьому. Одразу після тестування на екрані комп’ютера з’явився результат. Я не вірила своїм очам. З щирою усмішкою, вдячністю Богові та полегшенням я виходила з аудиторії. На виході мене чекали мої близькі, яким я першим розповіла про свій успіх. Усі разом ми плакали від щастя».

На думку Віталіни, секретом найвищих балів є велика віра в омріяне та найголовніше – наполеглива праця. Тож тим, хто у майбутньому здаватиме ЗНО чи НМТ дівчина радить систематично готуватися і вірити, що все буде добре!

Світлана ШЕВЧУК.