Згідно з підпунктом 65.10.1 пункту 65.10 статті 65 Податкового кодексу України (ПКУ) внесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється при внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця — з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Пунктом 49.1 статті 49 ПКУ передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контрольному органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 269.1 статті 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є:

платники земельного податку:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

платники орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності — землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Підставою для нарахування земельного податку відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПКУ є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 286.2 статті 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на перше січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контрольного органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контрольними органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до першого липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (перший абзац пункту 286.5 статті 286 ПКУ).

Згідно із сьомим абзацом пункту 286.5. статті 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) звернутися до контрольного органу за своїм місцем реєстрації у контрольних органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних, зокрема, щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

Відповідно до статті 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року за номером 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Поряд із цим зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (частина перша статті 30 Закону).

Підстави припинення дії договору оренди землі визначені статтею 31 Закону, зокрема, згідно з частиною третьою статті 31 Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи сказане, якщо право власності або договір оренди оформлено на фізичну особу-підприємця, то після внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, податкову декларацію з плати за землю такою фізичною особою на наступний рік до контрольного органу подавати не потрібно.

При цьому нарахування земельного податку на підставі правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності на земельну ділянку, або нарахування орендної плати на підставі укладеного договору оренди (до припинення його дії (розірвання)) буде здійснюватися контрольним органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає фізичній особі у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до першого липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю.

Одночасно податківці повідомили, що у зв’язку з припиненням підприємницької діяльності, підприємець повинен звернутися до органів місцевого самоврядування для переоформлення або укладання додаткової угоди, щодо оформлення договору оренди державної та/або комунальної власності на фізичну особу (громадянина) у зв’язку з втратою статусу фізичної особи-підприємця.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області