Місяць напружених поєдинків фінальної частини чемпіонату світу з футболу 2022 року в Катарі для справжніх прихильників гри мільйонів минув як одна мить. Мільярди вболівальників, як і було заплановано організаторами, дочекалися найцікавішого під час фінальної зустрічі, право зіграти в якій заслужили збірні Аргентини і Франції.
Остання, чинний володар трофею найсильнішої команди планети, зуміла домогтися бажаного, уникнувши бодай одного овертайму на стадії плей-оф. Що, погодьтеся, не могло не засвідчити налаштованість підопічних Дідьє Дешама захистити завойований чотири роки титул.
Натомість шлях «альбіселести» до вирішального матчу, без сумніву, був куди складнішим. У чвертьфінальному поєдинку проти збірної Нідерландів (2:2) очолювана 44-річним головним тренером Ліонелем Скалоні команда схилила шальки терезів на свій бік лише в серії одинадцятиметрових штрафних ударів. Та й, зрештою, дебютна сенсаційна поразка від збірної Саудівської Аравії (1:2) навряд чи личила потенційним претендентам на звання найкращої команди мундіалю.
Проте далі, як засвідчили події, збірна Аргентини набрала справжній крейсерський хід. Більш ніж переконлива перемога над збірною Хорватії з рахунком 3:0 — зайве тому свідчення. Як було не згадати про те, що саме Ліонель Мессі із партнерами торік виграли Кубок Америки.
З усього сказаного не можна було не спрогнозувати напружений початок фінального матчу чемпіонату світу. Хоча ближче до середини першого тайму дехто вже встиг зауважити, що з атаками у збірної Франції цього разу якось не «клеїться». Та ще й оборонні редути виглядали геть не безгрішними.
Тож як наслідок, на 23-й хвилині підопічні Дідьє Дешама відверто провалилися у своєму штрафному майданчику, внаслідок чого Анхель Ді Марія спіймав Усмана Дембеле на простому фінті. За що польський арбітр Шимон Марциняк не вагаючись вказав на «позначку». Звісно, що Ліонель Мессі не міг утратити нагоди вивести свою команду вперед, значною мірою знявши ту пекельну напругу, що витала у повітрі і так спекотного Катару.
Французи, звісно ж, відразу спробували відповісти власними креативними діями. Проте жодна із звичних для них зв’язок на чужій половині поля так і не спрацювала. Передусім через інтенсивну персональну опіку аргентинців. Та ще й уже на 36-й хвилині останні провели блискучу контратаку, яку не менш блискуче завершив уже згаданий Анхель Ді Марія — 2:0. Це був справжній шок для французів, після якого Дідьє Дешам негайно зняв із гри Дембеле та Олівьє Жиру, намагаючись якось уплинути на ситуацію ще до перерви.
Із появою на полі Маркуса Тюрама та, особливо, Рандаля Коло Муані тоді ще чинні чемпіони світу, хоча і геть не відразу, таки зуміли повернутися до гри. «Пізні» голи Кіліана Мбаппе спочатку з одинадцятиметрового на 80-й хвилині і на 82-й — уже з гри зайве тому свідчення. Нічия 2:2 після основного часу і долю чемпіонського титулу мали вирішити для початку два овертайми по п’ятнадцять хвилин. І знову — неймовірна напруга боротьби. На 109-й хвилині Ліонель Мессі вдруге вивів свою команду вперед. Але тільки до 118-ї хвилини, коли Кіліан Мбаппе завдяки хет-трику дав зрозуміти всім, що переможець цього матчу визначиться тільки з допомогою серії одинадцятиметрових штрафних ударів — 3:3.
Нарешті, футбольна лотерея переконливо засвідчила, що після 36-ти років збірна Аргентини втретє стала чемпіоном світу — 4:2 на її користь. Раніше аргентинці ставали найкращими у 1978-му і 1986-му роках. Більше за неї титулів володарі мундіалю лише у збірної Бразилії — п’ять. По чотири ж рази чемпіонами світу ставали збірні Італії і Німеччини. Французи, до речі, два.
Найкращим гравцем турніру, що завершився, став, звісно ж, Ліонель Мессі. Золота бутса дісталася Кіліану Мбаппе, який вісім разів засмучував суперників. Найкращий голкіпер мундіалю — ще один аргентинець Еміліано Мартінес. А найкращий молодий гравець — його земляк Енцо Фернандес.
Фото із соціальних мереж