Пожежну автівку для Бучацької громади передав представник благодійного фонду «Серця свободи» Микола Василечко. Раніше цією машиною користувалися в одному з пожежних депо Польщі. Аби прибути на Тернопільщину, авто проїхало сотні кілометрів і стало справжнім різдвяним подарунком для громади.  

«Придбати пожежну машину допомогли польські підприємці, – розповідає Микола Василечко. – До речі, пробіг у авто не великий, воно має новий мотор і місткий збірник води. Тепер машина дасть змогу оперативно виїжджати у найвіддаленіші села Бучацької громади і буде залучатися до інших завдань. Маємо надію, що це спецавто допоможе людям у надзвичайних ситуаціях зберегти майно та будівлі, врятувати життя».

Від початку повномасштабного вторгнення Микола Василечко разом із однодумцями допомагає військовим і цивільному населенню, та й загалом береться за будь-яку справу, аби наблизити Перемогу.

«24 лютого, коли війна стала повномасштабною, у Підгородньому, де я проживаю, ми з односельчанами відразу організували блок-пост, зварювали протитанкові «їжаки», записалися у територіальну оборону, заступаючи на чергування, – пригадує волонтер. – До війни я займався перевезенням людей за кордон, тож у перші тижні мої водії возили жінок і дітей, які прагнули евакуюватися, до кордону. А у своїй квартирі я безоплатно прихистив переселенців, яким вдалося виїхати з-під обстрілів. У мене жили люди  з Гостомеля, Бучі, Києва, Чернігова, Лисичанська, Маріуполя. Був такий період, коли одночасно у трикімнатній квартирі жило 12 осіб».

Згодом Микола Василечко і його друзі почали доставляти гуманітарну допомогу в деокуповані міста та на передову.

 «У якийсь момент я зрозумів, що не достатньо роблю для Перемоги, тож маючи хороших друзів в Україні та за кордоном, почав займатися волонтерською діяльністю, – розповідає чоловік. – Разом із моїм земляком та близьким другом Михайлом Муцом і його товаришем Вадимом Парасочкою, які проживають у Борисполі, ми налагодили збір та доставку гуманітарної допомоги. Після визволення сіл Київщини з-під окупації возили продукти та одяг місцевим жителям. До збору допомоги долучилися мої друзі з Польщі, а також благодійний фонд «Карітас Тернопіль». Також допомагали продуктами і одягом Національній гвардії».

Влітку минулого року БФ «Серця допомоги» організував два благодійні ярмарки у Борисполі. Під час першого зібрали 58 тис. гривень на потреби Збройних сил України, а під час другого – 62 тисячі. Два рази у місяць волонтери самотужки доставляють допомогу населенню та військовим.

«Не раз Бог відводив від нас біду, – констатує  Микола Василечко. – Наприклад, коли їздили до Харкова із гуманітарною допомогою для населення, то потрапили під обстріл. А коли вже вирушили додому, то дізналися, що через сім хвилин після нашого від’їзду на місце стоянки прилетів снаряд і утворилася величезна вирва. 

Окрім Харкова, допомогу доставляли військовим і цивільним у Чернігів, Краматорськ, на Сумщину, Дніпропетровщину,  Донеччину, на Бахмутський напрямок, у звільнені Куп’янськ та Ізюм. Пригадую, ізюмчани розповідали жахливі речі про своє життя в окупації, які неможливо слухати незворушно. А в Срібному на Чернігівщині, ділилися військові, місцева продавчиня здавала їхні позиції ворогові. Тому на війні дуже багато різних історій».

Для діток Балаклії та Ізюму, додає Микола Василечко, БФ «Серця допомоги» організував акцію «Дітям від дітей». Учні тернопільської школи №6 підготували новорічні подарунки і передали їх на схід країни. Також завдяки співпраці із міською лікарнею №1 та медуніверситетом Тернополя волонтери на постійній основі допомагають медикаментами та обладнанням медичному добровольчому батальйону «Госпітальєри», що займається наданням першої медичної, домедичної допомоги та евакуацією поранених українських воїнів з найгарячіших ділянок фронту.

«Звичайно, велика частка нашої допомоги – це підтримка військових. На передову наш фонд передав вже шість автомобілів, два з яких придбала українська діаспора у Англії, – констатує Микола Василечко. – Передали військовим і бронежилети, каски, тепловізори. Нещодавно проводили збір на закупівлю 100 комплектів теплого одягу. А доброчинець родом із Чорткова Ігор Савіцький придбав для захисників декілька генераторів. Наш фонд дуже вдячний українській діаспорі з різних країн, яка постійно долучається до допомоги.  Особлива подякам Дмитру Денезі, Івану Василечко, Іванні Гаврилюк та усім небайдужим, які спільними зусиллями наближають день Перемоги України у цій війні».

Світлана ШЕВЧУК.