Реформування системи охорони здоров’я в Україні — давно назріла проблема, і рішення її не може бути ані простим, ані короткотривалим. Разом із тим, у цій сфері вже є суттєві здобутки. Досвідом проведеної у напрямку реформування медичного закладу роботи, найважливішими досягненнями і планами поділився Ростислав Борисович Шульський, директор Чортківської центральної міської лікарні.

Ростислав Борисович зазначив, що очолювана ним лікарня перейшла у власність міської ради у 2021 р., а загалом процес реформування розпочався у 2019 р. Втім, уже на початковому етапі реформування медичного закладу довелося зіткнутися з деякими труднощами, пов’язаними, зокрема, з особливостями внутрішнього управління.

«Гроші йдуть за пацієнтом»

Як підкреслив директор Чортківської центральної міської лікарні, ключова ідея реформи полягає в тому, що заклади, де надається медична допомога, отримують державне фінансування. Ті ж лікарні, куди пацієнти не звертаються в достатній кількості, коштів не одержують. Це простий принцип конкуренції, котра, в цілому, сприяє розвитку сучасної медичної системи, стимулює до оптимізації та пошуку більш ефективних рішень. Органом, який відповідає за забезпечення державного фінансування медичного обслуговування населення, є Національна система здоров’я України.

Згідно з новими вимогами, лікарям треба було звітувати в єдиній електронній системі охорони здоров’я, де фіксувалися усі проліковані випадки, зроблені аналізи, рентгени, УЗД і таке інше. Проте у 2019-му цього ніхто не робив, тож наступного року фінансування лікарні було зменшене. Хоча, певна річ, лікарня працювала і в той час у звичному режимі, надавала медичні послуги, обслуговувала пацієнтів. Але все це належним чином не фіксувалося. На той час штат лікарні складав 650 людей. У 2021 р. не вистачило фінансування на забезпечення потреб медичного закладу. Це призвело до того, що лікарня почала «обростати» боргами.

Отож у другому кварталі 2021 р. міський голова Чорткова Володимир Петрович Шматько вирішив поміняти керівництво медичного закладу.

Коли лікарня перейшла у власність міської ради і ми побачили стан цього закладу, там були великі заборгованості. Було нерозуміння в керівництва, що таке реформа, — може, навіть якийсь спротив середньої медичної ланки. Вони звикли працювати «по старинці». Коли медична реформа лише починалася, у 2014 році я мав розмову з Уляною Супрун, тодішньою міністеркою охорони здоров’я, і її ідеї мені дуже сподобались. Насправді це введення ринкових відносин у медицину, в медичні послуги. Із січня по червень 2021 р. ми з моїм радником, теперішнім головним лікарем Ростиславом Шульським об’їздили велику частину України: Тростянець, Мукачеве, Стрий, лікарні в інших містах. Побували в Києві, у міністерстві, в НСЗУ. Вивчали їхній досвід. Спершу самі зрозуміли суть реформи, а відтак почали її впроваджувати, найняли менеджерів з Мукачева. Наші лікарі показали свої досягнення, ми проаналізували наші сильні сторони, і нам відкрилися очі, що в нас — катастрофа. Лікарню очікувало або скорочення персоналу на 100—150 людей, або інтенсивне навчання. Ми зібрали весь колектив у будинку культури, на великому екрані показали їхні показники, як вони звітують. Назріла потреба у комплексних антикризових рішеннях, і стало зрозуміло, що якогось позитивного результату можна очікувати як мінімум лише через рік. 2021-й був уже втрачений. Але не все керівництво це зрозуміло. Хоча я вдячний головному лікареві, який сам написав заяву на звільнення. Потім ми звільнили всіх заступників, головного бухгалтера, зробили певні «перестановки» у відділеннях, подивились, де витрачаємо дарма кошти, — пояснює пан Володимир.

У результаті проведених кадрових трансформацій директором медичного закладу став Ростислав Борисович Шульський, який на сьогодні є і головним антикризовим менеджером Чортківської лікарні. Як наголошує Ростислав Борисович, «перше, що зробив — поміняв медичну інформаційну систему, через яку лікарі надсилають звіти в електронну систему охорони здоров’я. Попередня система була вкрай важкою і незрозумілою для більшості лікарів. Ми перейшли на нову систему — таку саму, яка працює в первинній медицині. Це дуже зручно, коли первинна і вторинна медицина працюють на базі єдиної системи — не треба перереєстровувати пацієнтів, робити зайві «кліки» і так далі».

Лікарня велика — коштів потребує багато

Ростислав Шульський уточнив, що у другому кварталі 2021 р. лікарі тільки починали здійснювати електронне звітування, але проявили значну ретельність. Завдяки злагодженій командній роботі на третій квартал 2021 р. фінансова ситуація в медзакладі почала покращуватись. Володимир Шматько додає: «Спочатку ми навчили їх вносити всі дані, кожен медичний дотик в електронну систему. Наступного року ми почали вчитися реалізовувати стратегічні цілі: як збільшити кількість фінансованих державою пакетів медичних послуг, кількість самих послуг. На щастя, більшість молодих лікарів підтримали ідею, що треба конкурувати за пацієнта, були готові вчитися і працювати».

Через те, що лікарі почали активніше звітувати, лікарні перерахували поліклінічний пакет. Якщо на початку 2021 р. поліклінічний пакет щомісяця давав 131 тисячу гривень, то в четвертому кварталі його обсяг становив уже 2,4 млн, що дало змогу не зав’язувати клубок боргів ще більше. Але цього все одно було недостатньо.

2021 рік лікарня завершила з кредиторською заборгованістю у 2,5 млн грн. Але зарплату отримали всі працівники. Перед керівником постав вибір: видати зарплату або закрити борги. Рішення було очевидним.

Ростислав Борисович зазначив, що безпосереднім наслідком низької статистики з електронного звітування лікарів у попередній період стало те, що на 2021 р. було законтрактовано дев’ять пакетів медичних послуг, серед яких не було пріоритетних. До прикладу, всі випадки інсультів, інфарктів повинні були перенаправлятися на лікування в область або в інші лікарні, які мали ці пакети. Чортківська лікарня не отримувала державного фінансування, яке компенсувало б вартість цих послуг — звісно, тут продовжували надавати допомогу пацієнтам з інсультами тощо, але це були зайві видатки для лікарні. Це при тому, що кожен пролікований інсультний випадок оплачувався в сумі 20—25 тис. грн (на 2023 рік оплата зменшилась до 15 тис.), а за виконану тромболітичну терапію платили 60 тис. грн. На той момент у Чортківській лікарні не було відповідного пакета, тому ці кошти отримати було неможливо.

Проте вже на 2022 р. лікарня законтрактувалася на 16 пакетів, зокрема додалися пріоритетні послуги: лікування інсультів, інфарктів міокарду за допомогою хірургічних втручань, низка інших пакетів. У 2022 р. кінцевий план фінансування становив 121 млн грн. Кошти були перераховані, за рахунок нових пакетів лікарня змогла закрити кредиторську заборгованість. Але 1 січня вийшла постанова №2 про збільшення заробітної плати лікарям до 20 тисяч, середньому медичному персоналу — до 13,5 тис. грн. Це, знову ж таки, вдарило по бюджету. Якщо у 2021 р. фонд заробітної плати становив 6 млн грн., то в 2022-му — зріс до 8,1 млн. Зрозуміло, що в плані фінансування ситуація була складною, проте лікарню врятували велика кількість пацієнтів і належна електронна звітність, а також допомога міського голови, за сприяння якого неодноразово виділялися суми на купівлю медикаментів, що давало змогу економити власні кошти.

«У 2022 році я хотів перейти на нову зарплату для персоналу і залишитися з тими боргами, з якими зайшов. Але за рахунок великої кількості хірургічних операцій, терапевтичних випадків, налагодження правильної роботи поліклініки ми змогли подолати цю кризу. За 2022 рік ми залишились із перехідними коштами в сумі 300—400 тисяч на січень 2023 року. Січневий аванс видали за рахунок грудневих коштів. Ніхто на це не сподівався, але Національна служба здоров’я перерахувала в більший бік основні пакети: терапію і хірургію, — підсумував Ростислав Шульський.

Підтримка з місцевого бюджету

Важливо відмітити, що у фінансовому плані лікарня лише виграла від реформи. В той час, коли джерелом фінансування були державні субвенції, річний бюджет закладу становив приблизно 60—70 млн грн. Натомість, коли Національна служба здоров’я почала реформу, то в перший же рік бюджет зріс до 110 млн. Проте у 2021 р., як уже зазначалося, бюджет зменшився до 100 млн, що було наслідком, значною мірою, проблем внутрішнього управління медичним закладом.

Ростислав Борисович уточнив, що нині є три головні джерела фінансування закладу: Національна служба здоров’я, платні послуги (медогляди, сертифікати наркологів) та місцевий бюджет. І саме підтримка останнього нерідко стає тією рятівною соломинкою, котра допомагає медичному закладові залишатися на плаву. Разом із тим, Володимир Шматько зазначив, що на сьогодні фінансова підтримка лікарні з місцевого бюджету є мінімальною — міські кошти йдуть на оплату житлово-комунальних послуг і закупівлю нового обладнання. Зокрема, за підтримки міста тут закупили два аналізатори, дві хірургічні стійки (одну — для лапароскопії, другу — цистоскопічну стійку для урологів). Це дало змогу робити малоінвазивні хірургічні втручання, пацієнтів побільшало. До прикладу, за 2021 рік у Чортківській лікарні зробили близько 30 лапароскопій, а упродовж 2022-го — більше 120. Значно зросла кількість хірургічних операцій.

За рахунок нових аналізаторів спектр аналізів у лікарні розширився, — на сьогодні тут роблять усі біохімічні, гематологічні аналізи. Все це повністю автоматизовано, тобто похибка є мінімальною. Аналізи проводять безкоштовно, за умови, що є направлення від сімейного або лікуючого лікаря. Загалом процес реформування медзакладу триває, поступово омолоджується штат працівників. Ростислав Борисович зазначає: «На сьогодні відстежуємо таку тенденцію, що в багатьох лікарнях пацієнтів просто немає. У нас працюють хороші спеціалісти, ми дбаємо про якість обслуговування, сюди люди їдуть, і саме це, разом із підтримкою місцевої влади, нас врятувало».

Уляна ГАЛИЧ.

На фото Василя БУРМИ: директор Чортківської центральної міської лікарні Ростислав ШУЛЬСЬКИЙ; лаборантки клініко-діагностичної лабораторії Зоряна СУХАРСЬКА, Галина ВАТРАЛЬ, лікарка-лаборантка Ірина ХУДОБ’ЯК; рентген-лаборантка магнітно-резонансної терапії Вікторія ТУРЧАК; в одній із лікарняних палат.