До нерухомого майна відмінного від земельної ділянки, тобто до наших квартир і будинків, високопосадовці «підбиралися» обережно й поступово. Спочатку оподаткували тільки житлові помешкання і не брали до уваги нежитлові, до прикладу, комірчини й таке інше. Потім обклали податком і допоміжні приміщення. А тепер вирішили, що цього замало, бо грошей у бюджеті не вистачає, й оподаткували чи не всі будівлі, що нерухомо стоять у дворах українців. Щоправда, якщо вони є в плані й внесені до Держреєстру нерухомості.
Мало цього — збільшили також ставку податку й скасували право сільських, селищних, міських рад збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування. Наприклад, раніше Тернопільська міська рада прийняла рішення про те, що в Тернополі не оподатковуватимуть квартири площею до 70 квадратних метрів. Їх і не оподатковували. Тепер такої норми немає — не оподатковуватимуть тільки квартири площею до 60 квадратів і будинки до 120 квадратних метрів. До того ж граничну ставку податку, що встановлюється місцевими органами влади, збільшили із 2 відсотків до 3% від розміру мінімальної заробітної плати за квадратний метр бази оподаткування.
— Більша частина населення не відчує таких змін, — каже начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб головного управління державної фіскальної служби в області Володимир Брудко. — Адже пільги з податку, що надаються фізичним особам, не змінилися. Вони становлять: для квартир (незалежно від їх кількості) — 60 квадратних метрів; для житлових будинків (незалежно від їх кількості) — 120 квадратних метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості (за умови одночасного перебування у власності платника квартири/квартир та житлового будинку/житлових будинків, у тому числі їх часток) — 180 квадратних метрів.
Наприклад, якщо людина є власником квартири загальною площею 75 квадратних метрів, то вона буде сплачувати податок лише за 15 квадратних метрів (75 — 60). Проте, у разі коли квартира поділена між двома власниками, пільга в розмірі 60 квадратних метрів застосовується для кожного з них, а отже, платити податок не потрібно. Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад на відповідній території мають право встановлювати пільги з цього податку.
Із цього року встановлено додаткову суму податку. Відтак за наявності у власності платника об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів для квартир та/або 500 квадратних метрів для будинків за кожен такий об’єкт житлової нерухомості доведеться сплачувати 25 тис. грн податку на рік. Наприклад, якщо власник має квартиру площею 320 квадратних метрів, у рік він повинен заплатити податок, розрахований так: (320 — 60 (пільга)) х на ставку податку, затверджену місцевою радою за 1 квадратний метр (% від мінімальної зарплати), + 25 тис. грн.
Для жителів міст і справді мало що зміниться, бо мало хто має хороми в понад 300 квадратів. А от як із тими, хто живе в селах і селищах, тримає худобу й має літню кухню, сінник, хлів? Адже оподатковується як житлова нерухомість (квартира, будинок), так і нежитлова, зокрема й господарські будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби тощо).
Наприклад, якщо у фізичної особи у власності є будинок та гараж із сараєм, податок сплачується з усіх об’єктів: з будинку — за ставкою, встановленою місцевою радою для житлової нерухомості; з гаражу та сараю — за ставкою для нежитлової нерухомості.
Щодо порядку нарахування та строків сплати податку, то вони не змінилися: фізичні особи у 2016 році сплачуватимуть податок за 2015 рік (за ставками та з пільгами, які діяли в 2015 році) на підставі податкових повідомлень — рішень, які надсилатиметься контролюючими органами до першого липня 2016 року. За новими ставками, які почали діяти з 2016 року, податок сплачуватиметься фізичними особами, починаючи із 2017 року. Юридичні особи в 2016 році сплачують податок за новими ставками, які діють із 2016 року. Розрахунок податку проводиться у декларації, яку потрібно подати до контролюючих органів до 20 лютого 2016 року.
Термін сплати податку: фізичним особам — раз на рік (до 28 серпня 2016 року); юридичним особам — щокварталу (до 30 квітня 2016 року, 30 липня 2016 року, 30 жовтня 2016 року, 30 січня 2017 року). Якщо податок не сплатите, чекайте штрафу: 10% вiд погaшеної суми податкового боргу — за затримку понад 30 календарниx днiв; 20% вiд погашeної суми податкового боргу — за затримку понад 30 календаpних днів. Окрім цього, якщо податок не буде сплачений своєчасно, то після закінчення граничних термінів для сплати на суму податкового боргу нарахують пеню із розрахунку 120% від ставки НБУ, що діятиме на день виникнення боргу.
Валентина ДЕВЛИШ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте