На одинадцятий змагальний день XXXI літніх Олімпійських ігор у бразильському Ріо-де-Жанейро вітчизняні прихильники здорового способу життя таки дочекалися тріумфу свого земляка. Перше «золото» Олімпіади поклав до скарбнички збірної України гімнаст Олег Верняєв, який в індивідуальних вправах на своїх улюблених паралельних брусах знову вразив безпристрасних (на відміну від служителів спортивної Феміди в багатьох інших видах спорту) суддів ледве не ідеальним виконанням композиції.
Тільки одному 22-річному уродженцю Донецька арбітри виставили вищу за шістнадцять балів оцінку. Зрештою, коли сильніший на голову від конкурентів, ніщо не може тобі завадити домогтися бажаного. Такий висновок напрошується, до речі, не тільки після виступів тих з наших спортсменів, які зупинилися за крок чи два-три від п’єдесталу, а й після завойованої надранок минулої середи, 17 серпня, бронзової медалі стрибуном у висоту Богданом Бондаренком. Коментуючи власну відносну невдачу («бронза» Олімпіади апріорі не може бути такою) гордість вітчизняної «королеви спорту», який останні два сезони не мав собі рівних у Світовій лізі, ніби виніс вирок державній системі сприяння фізичній культурі і спорту.
Уявіть собі тільки! Ще за десять днів до Олімпіади тезка автора цих рядків із Дніпра не мав сумнівів стосовно того, що ніхто не зможе йому скласти гідну конкуренцію. Але за три дні до старту вже не повірив би тим, хто спрогнозував йому завоювання хоча би якоїсь медалі. Вже під час завершального навчального-тренувального збору в Бразилії, виявляється, атлет надзвичайно сильно простудився і припинив уживати антибіотики тільки в день кваліфікаційного відбору.
Можете уявити хоча би щось подібне під час підготовки до найвідповідальніших міжнародних стартів сучасності когось з інших лідерів світового спорту? Ті, до речі, не соромилися зізнаватися, що перемога чи перемоги на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро не тільки їхня заслуга, а й злагодженої бригади менеджерів, що турбувалися про найменші дрібниці. Починаючи від емоційного стану спортсмена, про який мав потурбуватися психоаналітик, і, завершуючи лікарем, що був зобов’язаний уберегти атлета від навіть найбільш неочікуваних хвороб.
Маю великий, що і в Богдана Бондаренка був особистий лікар, який не дозволив би «вхопити сильну застуду» вже безпосередньо під час перебування в Бразилії. Застудився — нехай так і буде. В арсеналі лікаря збірної, звичайно, знайшлися не заборонені WADA антибіотики. Але як їхнє вживання вплине на виступ атлета? Відповів сам Бондаренко: «до найбільш відповідального старту підійшов геть не в оптимальній формі». І годі цьому хоча би щось заперечити.
Що ж стосується дванадцятого змагального дня, який розпочався в обідню пору минулої середи і завершився вже вранці в четвер, 18 серпня, то навіть не знаю, хто з наших співвітчизників має шанс посперечатися за нагороди. Вже після дебютного поєдинку в кваліфікації вибула борчиня вільного стилю Аліна Стадник-Махиня. На вісім років молодша від чемпіонки світу 2013 року Сара Досе перемогла більш ніж переконливо — 11:2. Вихід японки до півфіналу, щоправда, забезпечив нашій землячці вельми непросту конкуренцію за бронзову медаль. Однак і її не змогла завоювати, поступившись ще й турчанці. Не змогла потрапити до фінального запливу на 500 метрів байдарочниця Марія Повх. Олімпійський чемпіон Лондона, каноїст Юрій Чебан до півфіналу на спринтерській дистанції 200 метрів дістатися зміг із третім часом. Але чи доведе далі свою перевагу над конкурентами, велике запитання.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте