Світ рослин дивовижний і таємничий, адже вони мають величезну життєву силу. Окремі їхні представники живуть на Крайній Півночі, навіть в Арктиці й Антарктиді, переносять надзвичайно високі температури на екваторі. Їхні тендітні стеблини піднімають асфальт, а корінці руйнують скелі. Важко переоцінити роль і значення рослин у житті планети та людства. Вони — основа харчування людини, постачальники кисню, а завдяки своїм цінним лікувальним властивостям є справжнім еліксиром життя.
Саме тому рік у рік у нашій країні зростає зацікавленість лікарськими рослинами та виготовленими на їхній основі препаратами. Усе більше вчених з науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів, вивчаючи рослини, намагаються знайти цінні лікарські види, проводять поглиблені дослідження давно відомих і широко використовуваних лікарських рослин, щоб виявити нові можливості для їхнього застосування в медичній практиці. Наскільки б не були ефективні нові синтетичні препарати, які виготовляє хіміко-фармацевтична промисловість, трави наших лісів та полів користувались і продовжують користуватися довірою сотень тисяч людей. І це цілком зрозуміло й виправдано.
Серед лікарських рослин Українських Карпат, а їх там справді чимало, не можна обійти увагою тирличі. Гуцули часто називають їх «джинджолами». У народі тирличам приписували найдивовижніші властивості: здатність приносити у дім щастя, повертати втрачену молодість, виліковувати від туберкульозу тощо. У медицині високо ціняться два види тирличів — жовтий і крапчастий. Екстракти з коренів цих рослин використовують для лікування органів шлунково-кишкового тракту людини, від злоякісних пухлин, для поліпшення обміну речовин. Завдяки своїм цілющим властивостям тирличі привертають увагу місцевого населення. Це і є однією з причин масового скорочення ареалів цих видів.
Зменшення запасів тирличів у природі, а також їхні цінні лікувальні властивості є тими причинами, що обумовлюють зацікавленість з боку дослідників. Для поповнення запасів тирличів застосовують їх культивування, що має велике сировинне та природоохоронне значення. Наприклад, в Альпах уже впродовж тривалого часу реалізуються державні програми штучного культивування видів роду Тирлич, щоб задовольнити потреби фармацевтичної промисловості. Розв’язання проблеми можливе і в Українських Карпатах, але для цього необхідне наукове обгрунтування.
Таким науковим підгрунтям нині є результати наукових досліджень, які проводять учені лабораторії екології та біотехнології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка у співпраці з відділом генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України (ІМБІГ). Отримання в штучно створених умовах культур тканин лікарських рослин, здатних до синтезу цінних вторинних метаболітів, послужить основою для створення альтернативного джерела лікарської сировини, з одного боку, та дозволить зберегти природні запаси зникаючих рослин в Українських Карпатах — із другого.
Серед дослідників цієї наукової проблематики слід відзначити молодих науковців із ТНПУ — О. Майорову і М. Мосулу та з ІМБІГ — І. Конвалюк і М. Твардовську. Вони за роки спільних більш ніж десятирічних досліджень розробили комплексний підхід до збереження і відновлення рідкісних видів роду Тирлич на основі оцінки їхніх еколого-фізіологічних, молекулярно-генетичних характеристик та застосування біотехнологічних методів.
Молоді дослідники використали підходи, які співвідносяться зі світовими. Аналогічні роботи для інших видів рослин проводяться у багатьох країнах світу, але, на жаль, усе ще залишаються унікальними на теренах України. Тому дослідження вищезгаданого молодого наукового колективу слід відзначити як сучасні, актуальні і такі, що заслуговують на всіляку підтримку та увагу з боку наукової спільноти, природоохоронних установ і фармацевтичної промисловості.
Знаючи обсяги вкладеної праці та оцінюючи її своєчасність і важливість, вважаю, що цикл наукових праць «Еколого-фізіологічні, молекулярно-генетичні та біотехнологічні основи збереження і відновлення флористичного різноманіття (на прикладі роду Gentiana L.)» без сумніву заслуговує присудження його авторам премії Президента України для молодих вчених.
Наснаги вам, молоді науковці, творчих успіхів, нових цікавих відкриттів та їх успішної реалізації на практиці.
Н. ДРОБИК,
доктор біологічних наук, професор, декан хіміко-біологічного факультету ТНПУ імені В. Гнатюка, професор кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін, завідувач лабораторії екології та біотехнології.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте