Два роки тому помер мій чоловік. Незадовго до смерті він сказав мені, що заповів хату правнучці. Згадана хата була оформлена на чоловіка. Я в ній досі проживаю. Останнім часом хворію, мені важко ходити.
Чи маю якісь права хоч на половину цієї хати? Чи мав право чоловік складати заповіт без мене? Хто мене повинен доглядати, якщо зляжу?
МАРІЯ МИКОЛАЇВНА
Бучацький район.
Відповідь на ваше перше запитання можна знайти у статтях 57–71 Сімейного кодексу.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Це загальне правило містить винятки. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є також майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; на підставі договору дарування; в порядку спадкування та ін. В разі поділу такого майна частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
У своєму листі ви не вказуєте, в який спосіб ваш чоловік набув право власності на житловий будинок. Якщо ви збудували його за спільні кошти під час перебування у шлюбі, то це спільна сумісна власність подружжя і вам особисто належить не менше половини будинку. Треба тільки оформити свої права.
Заповіт — це особисте розпоря–дження особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 Цивільного кодексу, далі — ЦК). Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт чи скласти новий. Кожний новий заповіт скасовує попередній (стаття 1254 ЦК).
Заповісти можна лише власне. Право власності на житловий будинок підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлю, свідоцтвом про право на спадщину, відповідними договорами, рішенням суду та ін. документами.
Ваш чоловік мав право скласти заповіт без вашої присутності, але лише на майно, що було його власністю. Непрацездатна вдова має право на обов’язкову частку в спадщині, що залишилася після смерті її чоловіка. Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Дочка і син зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. У виняткових випадках, якщо мати чи батько є тяжко хворими або інвалідами, суд може стягнути з їхніх дітей кошти на лікування та догляд (статті 202—206 Сімейного кодексу).
Інваліди, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги та визнані такими в установленому порядку, мають право на безоплатне соціальне обслуговування. Щоб отримати таке обслуговування на території Бучацького району потрібно подати письмову заяву в управління праці та соціального захисту населення Бучацької райдержадміністрації. Воно розташоване за адресою: 48400, м. Бучач, вул. Агнона, 3.
О. ЗВАРИЧ,
юрист газети.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте