Вільне життя

У БОЖОМУ ВИНОГРАДНИКУ ВІН НЕ МАРНУЄ ЧАСУ

У МИНУЛОМУ ТА Й У СУЧАСНОМУ ЖИТТІ СЕЛА ПЕРЕВОЛОКИ БУЧАЦЬКОГО РАЙОНУ БУЛО І Є БАГАТО ВИДАТНИХ ПОСТАТЕЙ, ЯКІ ТВОРИЛИ Й ТВОРЯТЬ ДОБРО, СПРИЯЮЧИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ТА ЗБАГАЧЕННЮ ІСТОРІЇ НАШОГО КРАЮ. ОДНІЄЮ З ТАКИХ ОСОБИСТОСТЕЙ Є СВЯЩЕНИК ПРАВОСЛАВНОЇ ГРОМАДИ ЦЕРКВИ СВЯТОГО ЮРІЯ О. ВАСИЛІЙ МАРЧИШАК.

Першого лютого 2017-го виповнюється 30 років з того часу, як отцю Василію було доручено виконувати пастирську місію серед православних парафіян Переволоки. Настільки тривале перебування священика на одній парафії свідчить про його високу духовну гідність, богословську освіченість і пастирський авторитет. Господь наділив отця особливими духовними чеснотами: глибоким мисленням, твердістю віри, умінням донести свої думки до людей, гарним голосом, ораторською майстерністю.

t69Що ж спонукало отця Василія стати священиком? Найперше, належне християнське виховання, отримане в багатодітному батьківському домі. Народився отець у селі Комарниках Турківського району на Львівщині. Був восьмою дитиною у сім’ї, в якій навчали дітей жити чесно, допомагати людям і любити Бога.

Починав свої служіння о. Василій на Харківщині, пізніше продовжував у Шумському, Чортківському та Борщівському районах, у Стінці на Бучаччині. До Переволоки прийшов у 1987 році. Наше село територіально поділяється на дві частини: Горішню і Долішню. Відповідно було два храми — Святого Юрія і Святої Трійці. Святоюріївська церква, що на Горішній Переволоці, навіть у страшні часи тоталітарного режиму була відчиненою для мирян. З усіх навколишніх сіл сходилися до неї люди на Божественну літургію, яку служив о. Василій. У 2006 році, завдячуючи мудрому наставнику і настоятелю, парафіяни розпочали капітальний ремонт храму: встановили позолочені хрести на банях, змінили металеві та дерев’яні конструкції даху, виконали малярні та штукатурні роботи ззовні. Другого листопада 2008 року єпископ Тернопільський та Бучацький Нестор освятив храм після його зовнішнього відновлення.

Отець Василій став ініціатором зведення каплиць у селі: Покрова Пресвятої Богородиці в 1990 році та Різдва Пресвятої Богородиці у 2000-му.

За такий тривалий час на парафії отець пережив багато чого разом із парафіянами, став безпосереднім організатором відродження храму Святої Трійці, що на Долішній Переволоці. Адже після війни радянська влада його закрила, а місцевий колгосп спочатку використовував як комору для зерна, а пізніше — як склад отрутохімікатів. Сьогодні у храмі проходять богослужіння. І в цьому найбільша заслуга отця Василія. Адже стихійно, без далекоглядного організатора нічого б не зробилося. Початок відродження храму Святої Трійці припадає на 1989 рік. Саме в цьому році розпочалися регулярні богослужіння, придбано новий іконостас, світильники (павуки), виконано художній розпис. У 2009—2010 роках зроблено зовнішній ремонт, на подвір’ї церкви відновлено капличку на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці та дзвіницю. У листопаді 2010 року храм було освячено.

За ревні старання з відновлення храмів Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет нагородив о. Василія орденом Святого Володимира ІІІ ступеня.

Наш священик активно утверджує християнські цінності на громадських заходах, місцевих святкуваннях визначних подій державного рівня, його мудрі настанови уважно слухають учні місцевої школи, куди він часто навідується. Одним із перших у районі він залучив сільських юнаків до обслуговування щонедільних та святкових літургій.

Людське життя не стоїть на місці. Кожен день приносить зміни. Незмінними щодо моральних та християнських чеснот протягом тридцяти років залишаються проповіді о. Василія. Нині православні храми села мають своїх наставників. І як важливо нам, громаді, зупинитися хоча б на хвилинку, осягнути все зроблене за такий проміжок часу і просто подякувати людині, яка свої літа віддала служінню Богові за нас, за наших дітей, за нашу державу. Адже всі ми так любимо, коли нам дякують. А чи вміємо це робити ми?! Наш славний Каменяр Іван Франко писав: «Добрий все бачить лиш добре, підлий — лиш підле других». Тож будьмо доброю паствою.

Сьогодні, в 30-річний ювілей служіння на парафії, дякуємо Вам, отче Василію, за пастирську працю, молитовне служіння, відновлені храми та каплички. Дякуємо Богові за дар Вашого життя, яке Ви щедро посвячуєте служінню церкві — вірним на парафії, потребуючим, убогим, страждаючим, усім тим, хто приходить до Вас за порадою, допомогою, втіхою. Як добрий пастир, Ви впевнено провадите довірену Вам громаду до брами Небесного Царства дорогою любові, віри, милосердя, єдності і миру. Тож нехай Господь щедро обдаровує Вас усіма потрібними ласками, скріплюючи і надихаючи на працю у Божому винограднику, а Божа Мати огортає Вас і Вашу сім’ю Своїм Покровом. Хай Вселюблячий Ісус благословить усі Ваші труди і науки, які Ви виголошуєте при вівтарі. Нехай береже Вас Господь на многії і благії літа.

Від імені і за дорученням вдячних парафіян церкви Святого Юрія —

Любов МОКРЕЦЬКА.

с. Переволока Бучацького району.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини