Вже не раз читавім у газетах, як люди сі жаліют: от нащо той Кравчук нашу ядерну зброю віддав. Теперка малисьмо би чим Росію страшити, і вона до нас не полізла б.
Хех, то було б файно мати коло себе таку штуку, якої всьой світ сі боїт. Може б, і справді був би в нас спокій із тими окупантами. Але я во нинька новини сі дивлю, як на Харківщині біда зо звичайними боєприпасами сі робит, як то всьо бахкає і люди гинут, та й думаю: хто то має охороняти, аби не допустити такої біди? В нас цілі заводи крадут, фабрики, можут адміністрацію і міліцію захопити, як ото було в Криму і на сході. І ніяка охорона не поможе. То мені стає страшно, що би було з нашою ядерною пукавкою. Та з такою владою страшно не то що мати, а й мріяти про той «атом». Бо ж як сі дорвут російські ефесбешники до неї, то біда нам буде. Не тотим дядькам, же в Києві, вони то встигнут втікти і родини за границю вивезти (Чорнобиль тому свідок). А всьо «добро» та й нам на голови.
Правду кажут: Бог не дає того, чого не можеш витримати. Мало того, же з нас остатну копійку тягнут, жеби якомусь керівнику з пошти чи залізниці мільйони зарплати на місяць платити, жеби довічно продажних суддів-прокурорів утримувати. А якби була ядерна зброя, то навіть не знаю, за які гроші її би доглядали. Бо то не «бімба». Та й від неї он кілько біди.
Фух, аж тиск скочив від тих переживань. Піду-но та й сі возьму до кухні, щось спечу. От хоць би такий-во пляцок.
Для тіста нам тре їдне яйце, шклянку цукру, 100 мілілітрів молока, дві столових лижки смальцю, їдну столову лижку амоняку і муку, кілько забере. Яйце збити з цукром, у молоко дати розтоплений смалец і амоняк, додати то до збитого з цукром яйця. Замісити тісто, як на вареники. Возьміт невеличку бляшку, поділіт тісто на кілька частин і тоненько їх розкачайте. Можна взяти бляшку більшу, тоді коржів вийде менша, зате пляцок більший. То вже кому як сі сподобає. Духовку розігрійте до 180—200 градусів і поставте пектисі. За кілька хвилин корж буде готовий. Спечіт всі, тоди возмітьсі до маси. Для неї беремо 800 грам масла, 500 грам згущівки, дві шклянки горохів і стілько ж запарених родзинок. Масло збийте зо згущівкою і тим перемащуйте коржі, посипаючи зверха горіхами і родзинками. Як будете ставити зверха новий корж, то добре притискайте до нижного. Як любите, аби маси було більше, то можна взяти кільо масла і 600 грам згущівки. Зверха пляцок можна змастити кремом, а як маєте в запасі кавалок чоколяди, то потріт і нею.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК.
Ілюстрація Миколи Пилиповича
Прокоментуйте