Реакція українців на спробу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), упровадити плату за те, що обленерго мережами подають нам газ до домівок — фактично абонентську плату, була передбачуваною: здивування, обурення і протест. Президент і прем’єр-міністр через кілька днів звернулися до комісії із пропозицією переглянути рішення. Їх почули, й 10 квітня рішення не скасували, а тільки призупинили.
Вирішили, що проводитимуть додаткові консультації, перемовини, щоб, як потім сказав глава НКРЕКП Дмитро Вовк, «ні для одного українця не було підвищення згідно з цим рішенням». Чому про українців не думають тоді, коли встановлюють такі кабальні умови оплати, а лише тоді, коли вони, озлоблені, образно кажучи, збираються іти до кабінетів з розібраною бруківкою, — питання.
У комісії повідомили, що вчинили таким чином, щоб уникнути збільшення витрат споживачів на послугу. Як це планували зробити — загадка. Адже, до прикладу, як підрахував голова Всеукраїнської асоціації з питань енергозбереження Роман Співак, при наявності газової колонки він би платив за газ на тисячу гривень більше за рік. Ось як у нього це вийшло. Споживає в середньому 35 кубів газу щомісяця. Тож 35 х 6,87 грн = 240 грн. За рік 240 грн х 12 міс. = 2880 грн. Оплата «по-новому»: абонплата за лічильник G4: 114 грн х 12 міс. = 1368 грн. Оплата за спожиті 35 кубів х 6 грн = 210 грн. За рік 210 грн х 12 міс. = 2520 грн. Абонплата 1368 грн + 2520 = 3888 грн. Різниця 3888 грн — 2880грн = 1008 грн. Так просто можна було розрахувати й потенційні витрати кожного.
Тепер НКРЕКП каже, що із відтермінуванням введення в дію абонентської плати за газ планує надати населенню з найменшим споживанням додатковий період для адаптації та «перенести запровадження окремої плати для цієї категорії споживачів до прийняття рішення по зниженню тарифів на теплову енергію». Очевидно, що «прийняття рішення» має відбутися не пізніше як до кінця липня, бо так домовлялися з МВФ. А окрім цього, очікується, що абонплата чекає нас і за те, що до помешкання підведене тепло. Адже Україна зобов’язалася перед МВФ з першого серпня 2017-го ввести абонплату за підключення до послуг централізованого опалення. Про це йдеться в меморандумі про економічну й фінансову політику України, оприлюдненому на сайті МВФ.
Абонплату, за словами економістів, планують увести й за використання стовпів і дротів, бо в оселі горить лампочка, тобто за електроенергію. А щодо того, куди підуть кошти, сумнівів не виникає, адже чи не 80 відсотків обленерго належать не державі, а приватним особам. Тож не зайве й нашим читачам дізнатися, кому належать обленерго, до прикладу, західного регіону.
Попри тривожні очікування різноманітних підвищень, є і приємні новини для окремих наших співгромадян. Так, уряд підвищив розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до п’ятого травня цього року в середньому на 26 відсотків. Отже, як повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева, виплата здійснюватиметься у таких розмірах: інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаними інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи — 3500 грн; II групи — 3100 грн; III групи — 2700 грн; 2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, — 1200 грн; 3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 3500 грн; 4) членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, — 600 грн; 5) учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога — 500 грн.
Окрім цього, уряд ухвалив рішення про виділення коштів для одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули чи отримали інвалідність під час участі в АТО. Тож одноразова грошова допомога виплачується: у разі встановлення інвалідності залежно від групи інвалідності в розмірі: I група — 250, II група — 200, III — група 150 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності; в разі загибелі (смерті) в розмірі 500 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті). У 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить: з першого січня 1600 грн, з першого травня — 1684 гривні, з першого грудня — 1762 грн.
Валентина БАЦА.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте