Коли сума допомоги в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є базою нарахування єдиного внеску

Коли сума допомоги в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є базою нарахування єдиного внеску

Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України від 23 вересня 1999 року за номером 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями роботодавець зобов’язаний, зокрема, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із згаданим Законом. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Згідно із сьомим абзацом пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року за номером 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) є роботодавці (страхувальники) — підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Нормами частини п’ятої статті 8 Закону за номером 2464 визначено, що ЄВ для всіх платників ЄВ (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону за номером 2464 бази нарахування ЄВ.

Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у сьомому абзаці пункту 1 частини першої статті 4 Закону за номером 2464, є, зокрема сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (другий абзац пункту 1 частини першої статті 7 Закону за номером 2464).

Отже, сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, є базою нарахування ЄВ.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області