Інформація головного управління ДПС у Тернопільській області. Відповідно до пункту 8 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору, визначеної згідно з пунктом 7 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, ставок у таких розмірах:

Ставка 5 відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог пункту 9 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених підпунктом «а» пункту 4 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ;

щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б»-«е» пункту 4 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 8.3 пункту 8 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої підпунктом 8.1 пункту 8 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ ставки збору на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку шість відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

При цьому підпунктами «б»-«е» пункту 4 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування визначені такі активи:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Ставка дев’ять відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених підпунктом «а» пункту 4 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ;

щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами «б»-«е» пункту 4 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, окрім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 8.3 пункту 8 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої підпунктом 8.2 пункту 8 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Ставка 2,5 відсотка:

щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з першого вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку три відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Водночас згідно з пунктом 19 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово з першого вересня 2021 року по перше березня 2022 року ставка збору, визначена підпунктом 8.2 пункту 8 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі сім відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області