Відповідно до першого абзацу пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Згідно з першим-третім абзацами пункту 46.2 статті 46 ПКУ платник податку на прибуток (окрім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року за номером 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до згаданого Закону зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом із податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно із Законом за номером 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до першого та другого абзаців пункту 46.2 статті 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.
Слід зазначити, що відповідно до першого абзацу пункту 49.4 статті 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контрольному органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року за номером 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 5 жовтня 2017 року за номером 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами першого та другого абзаців пункту 46.2 статті 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Закону за номером 851 та Закону за номером 2155 до контрольних органів, зокрема, платниками податку на прибуток, які подають податкову звітність в електронній формі (третій абзац пункту 49.4 статті 49 ПКУ).
Першим-другим абзацами пункту 50.1 статті 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року за номером 897.
Якщо допущена помилка у раніше поданій декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.
При заповненні у складі звітної (звітної нової) декларації додатка ВП за минулий звітний (податковий) період, що уточнюється, платник податку на прибуток повинен подати виправлену фінансову звітність за такий звітний (податковий) період, що уточнюється, та в таблиці 3 додатка ВП зазначити відповідні позначки.
Зокрема, в електронній формі виправлену фінансову звітність подають платники податку на прибуток, які подають декларацію в електронній формі (у тому числі які належать до великих та середніх підприємств). При цьому декларація з додатком ВП в електронній формі подається після подання виправленої фінансової звітності в електронній формі та її прийняття органами статистики, аналогічно поданню звітної (звітної нової) декларації без додатка ВП. З урахуванням того, що у формі додатка ВП до декларації та у декларації зазначаються позначки про наявність поданих до декларації додатків — форм фінансової звітності за відповідний звітний (податковий) період, то спочатку подається фінансова звітність.
При поданні в інших випадках виправленої фінансової звітності в паперовій формі, така фінансова звітність подається до контрольного органу одночасно з декларацією.
Крім того, платники мають право скористатися нормами пункту 46.4 статті 46 ПКУ щодо подання доповнення до декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контрольним органом при аналізі показників такої декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області