Згідно з першим абзацом пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Перший абзац пункту 49.2 статті 49 ПКУ застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Першим абзацом пункту 296.2 статті 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контрольного органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (окрім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 ПКУ (пункт 296.7 статті 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (другий абзац пункту 296.3 статті 296 ПКУ).

Платники єдиного податку — власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток із розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (пункт 297 прим.1.1 статті 297 прим.1 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи-підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року за номером 578 зі змінами та доповненнями.

Декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, й інформацію про додатки, що додаються до неї та є її невід’ємною частиною (пункт 48.3 статті 48 ПКУ).

Згідно з приміткою 10 до декларації невід’ємною її частиною є додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», який подається та заповнюється фізичними особами-підприємцями — платниками єдиного податку першої-третьої груп, відповідно до ппунктів 296.2 та 296.3 статті 296 ПКУ, та які є платниками єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року за номером 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями.

Частиною четвертою статті 4 цього закону встановлено, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 9 липня 2003 року за номером 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (перший абзац частини дванадцятої статті 9 закону за номером 2464).

Крім того, згідно з приміткою 6 до декларації та на підставі статті 297 прим.1 ПКУ фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку, зокрема, другої-третьої груп — власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, подають додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» у складі декларації за податковий (звітний) рік.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено статтею 297 прим.1 ПКУ.

Таким чином, фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку першої-третьої груп, незалежно від того, отримували вони дохід протягом звітного року чи ні, подають декларацію разом із додатками 1 та 2 за звітний рік, окрім тих:

які звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 закону за номером 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

в яких не виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання.

Поряд із цим, за відсутності у фізичних осіб-підприємців — платників єдиного податку третьої групи протягом першого кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, декларація за такі періоди не подається.

Якщо платники єдиного податку третьої групи декларували доходи протягом будь-якого кварталу поточного року, то такі доходи знову повинні бути відображені в декларації за звітний рік без сплати єдиного податку.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області