Юрій Колобов був міністром фінансів за часів Януковича. А коли втік «батя», довелося накивати п’ятами й багатьом його ставленикам. У тому числі Колобову.
Він проходить у кримінальній справі разом із Віктором Януковичем та Миколою Азаровим — усю трійцю звинувачують у незаконному фінансуванні з держбюджету будівництва телекомунікаційної мережі спецзв’язку (зрозуміло, Януковичу та Азарову висунуті й інші звинувачення, в інших кримінальних справах). При цьому Колобов виявився недостатньо обережним. Віктор Федорович та Микола Янович спокійно почуваються під крилом Путіна, за що час від часу «підспівують» своєму благодійнику. Одне слово, й тепер допомагають йому в будівництві «русского міра».
А колишній міністр фінансів подався в Іспанію, де має свою віллу. Наші правоохоронці, як водиться, оголосили його в розшук, звернулися за допомогою до Інтерполу. І вже за ордером міжнародної поліції Юрія Колобова затримали. Українська сторона порушила питання про його екстрадицію, але в Європі воно швидко не вирішується. Там мусять переконатися, що стосовно людини, яку хочуть примусово повернути, є справді досить доказів, що не йдеться про політичне переслідування. Тим паче, що затриманий також висунув клопотання: аби його звільнили під заставу. Отож іспанці ще думають.
А тепер, мабуть, узагалі заплуталися. Бо ж недавно адвокати Колобова передали лист від Генеральної прокуратури України, в якому офіційно стверджується: до чоловіка, котрий перебуває в Іспанії під вартою, нема жодних претензій, у справі про незаконне фінансування мережі спецзв’язку він проходить лише як свідок. Можна собі уявити, яке враження справив такий документ на правоохоронців європейської держави, де права людини глибоко шанують, а безпідставне затримання розцінюється як грубе порушення цих прав. Думаю, іспанцям захотілося відразу відпустити арештанта.
Але перед цим вони ще звернулися в Генпрокуратуру України за роз’ясненням. Мовляв, що ви там, панове, крутите? То просите Інтерпол розшукати звинувачуваного, то він уже не звинувачуваний, а свідок. Зупиніться на чомусь одному. Що було далі — передамо дослівно так, як відомство Шокіна роз’яснило українському суспільству. «До запиту (того, що надійшов з Іспанії. — М. Л.) було додано копію листа за начебто підписом заступника генпрокурора Юрія Столярчука, в якому йдеться про те, що Колобов у кримінальному провадженні, яке здійснюється стосовно нього, має процесуальний статус свідка, а не підозрюваного… Разом з тим, зазначений лист службовими особами Генпрокуратури не видавався та не підписувався, інформація, яка міститься в ньому щодо статусу Колобова, не відповідає дійсності, і лист є підробленим».
Таку відповідь, зрозуміло, отримали й іспанські правоохоронці. Та навряд чи вона їм усе роз’яснила. Підстав знизувати плечима й тепер залишилося немало. Адже лист, який адвокати передали, написаний не на аркуші з учнівського зошита, а на офіційному бланку Генеральної прокуратури України. Як той папір потрапив до рук зловмисників, чи такі бланки вільно продають у Києві на ринку?
Звичка знизувати плечима, коли щось викликає подив, кажуть, існує практивно в усіх народів. А чи властивий конкретно іспанцям отой жест, коли вказівним пальцем крутять біля скроні? Якщо властивий, то вони, мабуть, уже не раз адресували його нашій Генпрокуратурі.
Микола ЛУКАШКЕВИЧ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте