По каналу «2+2» показують цикл програм «Донбас. Страшне завтра». Але в них не лише прогнозують майбутнє сплюндрованого краю. В одній з передач розповіли і про не менш страшне «вчора» цього регіону.
Як відомо, весь Донбас зритий ходами шахт на різній глибині. Є покинуті вироблені штольні навіть під самим центром Донецька. А де є такі штольні, неминуче, рано чи пізно, чекай провалу.
Одна з таких трагедій сталася на початку 80–х років ХХ сторіччя. Одномоментно під землю пішла ціла дев’ятиповерхівка.
Обком партії про «ЧП» негайно повідомив у Київ. Тодішній перший секретар ЦК КПУ В. В. Щербицький наказав негайно розпочинати рятувальну операцію, аби за можливості врятувати всіх, кого ще можна, адже мова йшла про життя сотень людей, серед яких багато дітей. З Києва на допомогу донецьким негайно вилетіла літаком група рятувальників.
Та, як відомо, жили ми тоді ще в СРСР, отож обком проінформував і Москву. На той час залишалися лічені місяці до тієї миті, коли «ласковий Міша» мав запалити вогонь відкриття найпомпезнішої Олімпіади-80. Ця трагедія в Донецьку ніяк не вписувалася в сценарій підготовки до початку по-візантійськи розкішної Олімпіади. В СРСР не лише «не було сексу». В СРСР не мало статися і техногенної катастрофи. Наказ Москви був чітким і жорстоким: місце провалу негайно залити бетоном, рятувальну операцію не проводити.
Обком невідкладно взяв «під козирок» і виконав неймовірний за своєю жорстокістю наказ. Дев’ятиповерхівку разом із людьми (а багато мешканців, небезпідставно вважали рятувальники, були ще живими) забетонували, безжально вбивши чоловіків, жінок і дітей.
Жителі нинішнього Донецька не можуть не знати про той звірячий наказ Москви. Не можуть не знати, що по вулицях міста донині ходять ті, хто заливав бетоном ще живих дітей. Отож, я запитую себе: ну що вони за люди, ці донбасянці? На що вони розраховували, коли в п’яному очманінні ревли «Путін, пріді!» і «Рассія! Рассія!»? Невже вони не усвідомлювали, що нічого, крім руїн, горя та смерті, «Рассія» їм не принесе?
Ярослав БОРСУК
м. Підгайці
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте