Уже традиційно День музики в обласній філармонії відзначили концертом. Цьогорічний, думаю, запам’ятається багатьом: і величними творами, і їх високопрофесійним виконанням. Що й казати — після концерту зал аплодував стоячи, вигукуючи «Браво!»
Але про все по порядку. Спершу працівників філармонії привітали представники влади міста й області, вручили дипломи та подарунки.
Того дня симфонічний оркестр філармонії під диригуванням заслуженого діяча мистецтв України Мирослава Кріля виступав разом із солісткою — лауреатом міжнародних конкурсів Лідією Футорською. Ця скрипалька стажувалася у Варшавській музичній академії ім. Ф. Шопена у відомого польського скрипаля, професора Константи Анджея Кульки. Лідія Футорська — лауреат та дипломант багатьох міжнародних і всеукраїнських конкурсів. Особливу увагу у творчій діяльності приділяє співпраці з різноманітними камерними та симфонічними колективами.
У цей день музиканти репрезентували слухачам насичену та цікаву за звучанням, енергетикою і настроєм програму. Лунали сюїта «Пер Гюнт» Едварда Гріга, концерт для скрипки e-moll, oп. 64 Фелікса Мендельсона та «Рондо-Каприччіозо» Каміля Сен-Санса.
…І ось перші звуки «Пер Гюнта». Скільки разів слухала сюїту норвежця, але вперше випала нагода почути її не в запису. Пісня Сольвейг, як сув’язь туги й радості. Шаленство «У печері гірського короля». Гра оркестру захопила, здавалося, відчуваєш вібрацію кроків, а потім, як танець, набираючи швидкості, закручує, захоплює та відносить ген-ген.
Наступні твори оркестр виконав із солісткою Лідією Футорською. Описуючи композицію Фелікса Мендельсона, ведуча концерту заслужена артистка України Адріана Онуфрійчук відзначила пластичність ліричних та фантастичних образів, простоту і щирість вислову, багатий мелодизм. І навряд чи треба щось додати, адже важко описати твір, наповнений легкістю і елегантністю, мрійливістю і лаконічністю. Варто лише додати, що скрипка солістки повсякчас була тим оповідачем, котрий вів у світ образів, захоплюючи та відкриваючи нові горизонти.
Наостанок — твір Сен-Санса із властивою для цього французького композитора грайливістю, витонченістю образів, елегантністю і багатством звучання.
Що ще додати? Симфонічний оркестр вкотре довів, що класика, особливо у високопрофесійному виконанні, не просто музика — це те, що єднає з чимось, до чого у буденності рідко достукуємося. І можна це назвати або Всесвітом, або Мистецтвом, або Творчим Духом. Тож залишається лише чекати на наступні концерти й гадати, чим знову здивує колектив філармонії.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте