Щоразу, коли випадає нагода стати свідком змагань кращих гирьовиків Тернопільщини, важко позбутися враження, що потрапив у компанію добрих старих друзів, а не конкурентів. Проведені в останній день жовтня в палаці спорту «Текстильник», де колектив на чолі з Анатолієм Шведом завжди готовий гостинно прийняти богатирів, чемпіонати області та обласного ФСТ «Колос» у цьому зайвий раз переконали.
А й справді, що ділити атлетам, на доробок яких суддівський вердикт впливає найменше, а успіх, без сумніву, залежить лише від максимальної готовності продемонструвати власні можливості. Тим більше, що за хвилину-другу після виснажливого випробування з підняття двох чи однієї 24-кілограмових гир, спортсмени знову готові до відвертого спілкування.
Як, для прикладу, переможець всеукраїнських стартів, призер чемпіонатів світу Роман Порохняк із Шилів на Збаражчині. Запевнив, що на посаді завідуючого клубом на малій батьківщині вже освоївся. Придбали для молоді села тенісний стіл, більярд, регулярно проводять вечори відпочинку. Відлучатися доводиться хіба для здачі іспитів на факультеті фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, де на випускному курсі здобуває фах спеціаліста.
Вибачившись, Роман, тим часом, поспішив підтримати свого наставника, заслуженого тренера України, майстра спорту міжнародного класу Петра Багрія, якому через кілька днів після восьмої перемоги на чемпіонаті світу серед ветеранів довелося витримати надзвичайно серйозну конкуренцію і під час обласної першості серед атлетів, чия вага понад 90 кілограмів. Адже одночасно з ним на поміст вийшли ще двоє богатирів, які свого часу теж удостоювалися титулів кращих на планеті, — екс-чемпіон світу серед юніорів Михайло Домінюк із Сороків на Бучаччині і екс-чемпіон-світу в командній естафеті у вправі за довгим циклом Роман Сіправський із Великої Березовиці.
Останній, не можна не зазначити, в поштовху не поступився уславленому ветерану, теж зафіксувавши 133 підйоми. А Михайло, який нині працює у Львові, відстав лише на два бали. Однак у ривку, зізналися обоє ще до початку другої вправи, навряд чи мали можливість сперечатися на рівних з атлетом, який незадовго перед тим цілеспрямовано готувався до найпрестижнішого міжнародного старту (хіба Роман пошкодував, що несподіване отруєння перед обласними змаганнями завадили продемонструвати максимальний результат у поштовху, — адже готувався на 150 підйомів). Зрештою, шансів, мабуть, усе одно не було. Навіть, коли Роман Порохняк з усіх сил сигналізував, що конкуренти під час підйому гирі по черзі двома руками значно відстали, Петро Федорович не дозволив собі розслабитися, продемонструвавши гросмейстерський результат — по сто підйомів кожною рукою.
Про успіхи самого ж Романа Порохняка нема потреби і згадувати. У суперечці атлетів, чия вага не перевищує 70 кілограмів, ніхто, мабуть, ще до старту не був готовий скласти серйозну конкуренцію. Молодь нині така. Це його наставник Петро Багрій переживав, чи хтось його не випереджає. А про свій виступ Порохняк відгукнувся лаконічно: вийшов на поміст і продемонстрував усе, що перед ним вимагалося.
Чемпіонами в своїх вагових категоріях стали також Руслан Бойко з Бучаччини, Вадим Полупанов із ОДЮСШ “Колос”, Володимир Ризак із Борщівського, Василь Свідрук із Кременецького і Тарас Мельничук із Шумського районів. У командному заліку чемпіонату в боротьбі за головний титул збірна обласної ДЮСШ «Колос» на чолі з іншим нашим уславленим атлетом, заслуженим тренером України, майстром спорту міжнародного класу Зіновієм Кульчицьким зуміла випередити гирьовиків із Збаразького і Борщівського районів. Натомість суперечка сільських богатирів, в якій вихованці ОДЮСШ участі не брали, принесла звитягу підопічним Петра Багрія. Гирьовики з Борщівщини на другому місці, Бучацького району — на третьому.
Нагороди лауреатам вручили голова Тернопільського обласного ФСТ «Колос» Георгій Гунтік і Зіновій Кульчицький.
На фото: на помості — три чемпіони світу; ривок виконує Петро БАГРІЙ; щасливі лауреати.
Фото автора
Прокоментуйте