Народна мудрість гласить: «Птаха пізнають зі співу». Отак і тернополяни пізнали та напоїли свої душі й серця співом лауреата міжнародних та всеукраїнських конкурсів камерного хору Тернопільської обласної філармонії під керівництвом заслуженого артиста України Богдана Іваноньківа (концертмейстер – Ірина Кучма).
Як і годиться в українських родинах, виступ розпочали молитвою – «Літанією Остробрамського №3» Станіслава Монюшка – творця польської класичної опери та камерної музики. Твір написаний композитором у пам’ять кількох літ голоду у Вільно та присвячений Джоакіно Россіні. Останній висловив свою вдячність у листі до композитора «за подарунок, який гідний високого стилю і релігійної простоти і який знайде у світі велику повагу». До речі, цей твір С. Монюшка вперше звучав у Тернополі і для багатьох став справжнім відкриттям.
Потім хор виконав духовні твори німецького композитора Ернста Фрідріха Ріхтера «Мій Боже» псалом 22 та російського композитора Георгія Свірідова «Странное Рождество».
Звучали в програмі й українські народні пісні в обробках С. Людкевича «Ой Морозе, Морозенку», М. Скорика «Шуміла ліщина», М. Гобдича «Порізала пальчик». Хористи віддали належне й нашому видатному землякові – вченому, композитору В. Барвінському, виконавши в його обробці обрядову народну пісню «Були ми собі в Божому дому».
Чоловічий склад хору полонив слухачів піснею «Скажи мені правду». Виплеском гармонії заяскравіла славнозвісна «Черемшина» в обробці М. Шамлі у виконанні колективу.
Відтак звучали пісні зарубіжних авторів: американських композиторів Хола Джонсона та Грейстона Айвеса, «Паризьке танго» Карла Брюна та «Неаполітанська тарантела» Дж. Россіні.
Пісні з незборимою силою поєднали слухачів і виконавців, а троянди вдячності лягли до ніг артистів. Нехай і надалі репертуар камерного хору поповнюється перлинами світової музики, а найперше – української.
Дарія ЧУБАТА
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте