Сьогодні — Різдво за юліанським календарем. Одне з найвеличніших християнських свят. День появи на світ Бога, який, щоби відкупити людей з неволі гріха, народився у вбогій стаєнці.
Цікаво, що протягом трьох перших сторіч християни не мали окремого свята Христового Різдва і нічого подібного не святкували. Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято на Ефеському(Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році. У той же час на сході Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня. Це свято поєднувало у собі і Христове Різдво, і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово «Епіфанія» чи «Теофанія», що означає «З’явлення» чи «Богоявлення», у перших століттях християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на Землі, тобто його народження. Історично достовірна дата народження Христа наразі невідома.
Це величне свято для багатьох українців здавна починається вночі, із урочистої Літургії. А вже зранку селами й містами лунають веселі різдвяні колядки.
Зазвичай, колядницькі ватаги споряджали переважно хлопці. Вони заздалегідь вибирали ватага, себто керівника, «міхоношу», «козу», «пастуха з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом’яні роги, хвіст і дзвіночок на шию; в інших регіонах були свої відмінності, зокрема ватага супроводжували «циган», «лікар», «жид», «смерть з косою» тощо. Проте обов’язковим атрибутом мала бути рухома зірка, яку постійно носив ватаг («Береза»).
Тепер багато із народних традицій призабуті. Молодь замість того аби відроджувати втрачений фольклор і старовинні звичаї, тягнеться до новомодних традицій Заходу. Але хіба Різдво з чужоземним іміджем може замінити своє, тепле й родинне свято?
Підготувала А. ЗИМНЕНКО
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте