Гідна подиву просвітницька діяльність Лілії Адамівни Следзінської — голови Кременецького районного об’єднання «ПросвітИ», медалістки «Будівничий України». «Із нею неможливо не любити, зневіритись чи зрадити – ніяк…» – написала поетеса Неоніла Диб’як.
У Почаєві відбулося виїзне засідання Кременецького районного об’єднання «Просвіти», присвячене 147-й річниці створення товариства. Три години, ніби три хвилини, промайнули на одному диханні, настільки цікаво, глибоко і з любов’ю Лілія Адамівна провела його. Особливо цікавим був екскурс в історію, просвітян Кременеччини, яку досліджувала, описала і репрезентувала Л. А. Следзінська.
Товариство «Просвіта» на Кременеччині розгорнуло свою активну діяльність улітку 1918 року, за часів гетьманату. Першим кроком його діяльності була організація бібліотек та читалень. А головним результатом стало заснування в Крем’янці української книгарні стараннями Бориса Миколайовича Козубського (народився 19.02.1886 р., а загинув 17.02.1953 р. у мордовських таборах). Він упродовж десяти років керував «Просвітою» в Крем’янці.
Читальні і бібліотеки «Просвіти» поповнювались книжками українських письменників, а також «Малим Кобзарем» Тараса Шевченка, виданого при сприянні Козубського. Директором книгарні «Просвіти» був Роман Бжеський. У звіті про перевірку роботи книгарні йому дано високу оцінку, зокрема, відзначається, що він «… людина тямуща, а передовсім любить книжку і уміє книжку продати». Книгарня «Просвіти» у Крем’янці була однією з найбільших на Волині.
У 20-х роках ХХ ст. «Просвіта” передбачала відновлення передвоєнних та створення нових філій і читалень, організацію народних театрів, хорів, просвітніх гуртків, фахових шкіл, пропагування діяльності товариства серед різних верств населення. Одним з важливих завдань, яке вирішувало товариство кожного року, було вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Так, у Миколаївському соборі відбулась панахида, відправа йшла українською мовою. В 1921 році в залі комерційного училища (нині ЗОШ №2) реферат про Тараса Шевченка читав Олександр Вітенко, згодом відомий фольклорист і краєзнавець. Прозвучала кантата Михайла Вериківського «Умер поет» на слова Володимира Самійленка.
Товариство «Просвіта» в Почаєві засноване у 1922 році. Вся його діяльність пов’язана з іменем Семена Жука — громадсько-політичного діяча, вчителя, депутата сейму, директора банку, публіциста. Він на велосипеді об’їхав всі села повіту (понад 200), де організовував осередки «Просвіти”.
Прекрасно представлений Бережецький осередок «Просвіти» світлинами з родинного альбому Лілії Следзінської, адже її мама, Віра Білобородова, була однією з найактивніших просвітянок. Тамтешній осередок запрацював у 1921 році, головою його був обраний Михайло Семенюк і на цьому поприщі залишався до кінця його існування. Тоді ж, у 1921-му, було засновано читальню «Просвіти», яка налічувала 300 книжок, здебільшого творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Богдана Лепкого, Уласа Самчука, Володимира Винниченка, Бориса Грінченка, Ольги Кобилянської, Василя Стефаника.
Активними просвітянами були Анастасій Семенюк — режисер аматорського гуртка. Антін Семенюк — молодший брат Анастасія взяв активну участь в будівництві храму Святого Юрія Переможця на Вірлі, переславши чимало грошей в Україну з-за кордону. Анна Семенюк була в товаристві від часу його заснування, активістка аматорського театрального гуртка та хору під керівництвом сотника армії УНР Івана Романченка. Віра та Антон Білобородові були неперевершеними танцюристами, співаками та аматорами театрального гуртка. Аматорський театральний гурток Бережецького осередку «Просвіти» мав славу одного з найкращих в Крем’янецькому повіті.
Представлено у дослідженні просвітницьку роботу і в таких селах, як Горинка, Великі Млинівці, Куликів, Білокриниця, Якимівці та інших. Десятки імен, яскравих, а моментами й трагічних доль просвітян довоєнної пори захоплюють і вражають. Їхню б енергію, віру, жертовність і патріотизм нинішнім просвітянам.
Богдан ГОЛОВИН,
почесний голова Тернопільського обласного об’єднання «Просвіти», заслужений працівник освіти України.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте