«Якби ж то знати, де впадеш, то постелив би собі м’яко» — гласить народна приказка. Не знав її, мабуть, молодий хлопець із Хмельниччини, коли в його голові з’явилась думка про викрадення чужого автомобіля.
Посварившись зі своєю дівчиною, з якою мешкав в одному із сіл Борщівського району, хлопець, прихопивши свої речі, пішов від неї. Надворі — чудова погода, тихо падав сніг, а на душі — мороз від недавньої сварки. Думки роїлися в голові про все і спокою не давали… Мороз припікав і нагадував про себе. Пройшовши пішки 12 кілометрів, вирішив, що все-таки є куди йти з Вигоди аж до Кам’янець-Подільського району, де мешкав.
Раптом увагу подорожнього привернув автомобіль ВАЗ-2016, що стояв на одному подвір’ї. Еврика! Для чого йти пішки, якщо можна проїхатись? Та й ніч уже надворі, мало хто помітить. Зайшов на подвір’я, відчинив дверцята — і, о диво, ключі були в замку запалювання. Завів машину і поїхав. Та недовгою була та їзда. Слизька дорога в поєднанні з поганим настроєм дали свої результати. Горе-водій з’їхав у кювет. І знову довелось чалапати пішки.
А тим часом крадіжку помітив власник. Він був у своєму будинку і спаковував речі з дружиною, яку мав відвезти до пологового будинку. Коли почув звук заведеного двигуна, прожогом кинувся на подвір’я, але від машини вже, як-то кажуть, слід прохолов. Довго потилицю не чухав, одразу звернувся до співробітників Борщівського відділення поліції. Оперативно-слідча група виїхала на місце пригоди. Сніг, що гарно притрусив дорогу, став головним доказом крадіжки: на ньому чітко проглядалися сліди від автівки і напрям, куди вона поїхала. Оперативники простежили, звідки прийшов зловмисник, та встановили його особу.
Підозрюваний зізнався у крадіжці. Щодо нього розпочато кримінальне провадження за частиною 2 статті 289 ККУ — незаконне заволодіння транспортним засобом. Триває досудове розслідування.
Ірина МАДЗІЙ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте