З усього видно, що «лідери ДНР», як, зрештою, і «ЛНР» терпіти не можуть чоловіків у цивільному. Хотіли б, аби таких на територіях «республік» узагалі не залишилося. Недавно про- вели чергову мобілізацію. Розмріялися, що в обох «республіках» разом знайдуть аж 100000 новобранців. Але молоді чоловіки там уже знають приказку ще з радянських часів: «Армія — це школа життя, яку краще пройти заочно». І вміють ухилятися від призову. В кінцевому результаті вдалося спіймати й одягнути в камуфляж лише 3500 чоловік.
«Деенерівські» ватажки змінили тактику. Не вийшло з мобілізацією — оголосили набір за контрактом. Хто повірить, що отримуватиме якусь плату, й справді захоче такої роботи, мусить мати при собі паспорт і військовий квиток. Далі є одна цікава деталь. Досвід участі в бойових діях та служба в армії для майбутнього контрактника необов’язкові. А ось «досвід поводження зі зброєю» треба мати. То поміркуємо, хто, не служивши ні дня в армії, не бравши участі в ніяких бойових діях, може мати той досвід? Наприклад, бандюки, «збагачені» досвідом збройного розбійницького нападу. То чи не їх запрошують у контрактники? І частина «братви» цілком може погодитися. Адже, ставши контрактником, уже можна нікого не боятися і навіть не остерігатися. Приходиш, наприклад, у магазин, знімаєш автомат з плеча й кажеш, що продукти, гроші експропріюються для потреб «ДНР» чи там «ЛНР», для боротьби з украми. Для більшої переконливості можна, пересмикнувши замок, спитати, чи є в когось заперечення. Їх, звісно, не буде.
З цих міркувань якась частина не найкращого донбаського люду в контрактники може записатися.
І. РИЖЕВСЬКИЙ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте