Відколядувало, відщедрувало, відшуміло вертепами українське Різдво. А ще — дискусіями, коли нам його краще святкувати: 7 січня, як це робимо тепер, чи 25 грудня — «разом з усім світом»?
Прихильники останнього переконують: перейшовши на відзначення Різдва 25 грудня, Україна наблизиться до Європи та остаточно порве з Росією. Мовляв, це «останній канат», який пов’язує нас із Московією. І поки так залишатиметься, вона й далі вважатиме Україну своєю канонічною територією і на нашій землі будуть російські танки. Як бачимо, релігійних аргументів тут немає, сама політика.
Пригадалось, як в Україну збирався приїхати Папа Римський Іоанн Павло II, проти чого категорично виступали РПЦ та її філія в Україні. Тоді теж звучали подібні запевнення: що його приїзд наблизить нас до Європи, що всі біди та проблеми України від того, що її не благословив Папа. Він приїхав і благословив. А опісля Україну відвідав і Вселенський Патріарх Варфоломій I і теж вділив їй своє благословення. Але українці не стали вдвічі щасливішими. Бо якби так легко здобувалось процвітання, то, напевно, в світі уже б не було бідних і нещасних.
Та повернемося до історії святкування Різдва. Насправді 25 грудня та 7 січня — це один і той же день Різдва Христового, тільки за різними календарями – григоріанським і юліанським.
Юліанський календар з’явився у першому столітті до нашої ери й отримав назву на честь свого фундатора — римського імператора Юлія Цезаря. Згодом його прийняла і християнська церква. Але в 1582 році Папа Римський Григорій XIII запровадив новий календар, точніший за юліанський. Католицький світ його сприйняв, а православний — ні. Проте в 1923 році Всеправославний собор визнав, що юліанський календар таки застарів і вирішив перейти на новоюліанський, який ще точніший за григоріанський, але збігається з ним. Тож більшість помісних православних церков, зокрема Олександрійська, Кіпрська, Болгарська, Румунська та інші поступово перейшли на відзначення Різдва 25 грудня. Та цього не сприйняли Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська православні церкви, а також усі українські православні та греко-католицька церква. Вони й далі святкують Різдво 7 січня.
На мій погляд, питання це надумане. Політики його використовують швидше для власного піару, ніж для розв’язання проблеми. Когось дивує, що у православних Христос народився після Нового року? Але ж це змішування двох календарів: Новий рік — за григоріанським, а Різдво за юліанським. Якщо ж обидва свята брати за одним календарем, то у православних теж Новий рік (14 січня) настає після Різдва Христового. Можна почути: світ святкує Новий рік, а в нас піст. Греко-католицька церква вирішила це питання безболісно — відмінила піст першого січня, як, до речі, і 24 серпня, на День Незалежності. Що заважає зробити це і православним церквам?
А потім, ми так ратуємо за те, щоб українці шанували свої звичаї, традиції, зберігали їх, розвивали. Різдво і Новий рік за старим стилем – саме такі традиції і їм понад тисячу літ. У нас з ними пов’язані не тільки релігійні вірування, а й народні прикмети, прогнозування за ними погоди. Тож чи варто відмовлятися від всього цього. І заради чого? Нових сварок і нових розколів?
Та є і суто релігійна причина, яка стримує православних від перенесення святкування Різдва на 25 грудня. Про неї чомусь не згадують усі ті, хто ратує за такий перехід. Як твердили православні священики, з якими довелося спілкуватися з цього приводу, справа тут не в Різдві, а у …Великодні, який теж доведеться «узгоджувати». Напередодні саме православної Пасхи в Єрусалимі, у храмі Воскресіння Господнього, спалахує Благодатний вогонь. І вийде так, що Великдень ми відсвяткуємо «разом з усім світом», а Благодатний вогонь загориться через тиждень, чи через п’ять тижнів, як цього року. І що він тоді символізуватиме, яку подію? Чи не тому так тримаються юліанського календаря не лише Російська і «близькі до неї церкви», а й Єрусалимська православна церква. Адже саме її патріарх входить у кувуклію Гробу Господнього зі жмутом свічок і виносить звідти Благодатний вогонь.
Доречно нагадати, що згідно з рішенням Нікейського собору (325 р.) Пасху слід відзначати в першу неділю, що слідує за повним місяцем, який або збігся з весняним рівноденням, або ж настав після нього. Одні церкви розраховують її за юліанським календарем, інші за григоріанським. Через це й існує розбіжність у часі святкування Великодня. Здебільшого різниця в один тиждень. Випадають роки, коли всі церкви відзначають Пасху в один день. Так буде, до речі, у 2017-му. А цьогоріч різниця у п’ять тижнів (у католиків — 27 березня, в православних — 1 травня). Пов’язано це з тим, що православна Пасха не може передувати чи збігатися з іудейською. Коли це таки трапляється, чекають нового повного місяця. І це виглядає цілком логічним, адже Воскресіння Христове настало після іудейської Пасхи.
Думається мені: світ різноликий і, може, саме в цьому його сила й багатство. Навіщо все і всіх підганяти під один ранжир і створювати проблеми там, де їх немає.
Галина САДОВСЬКА
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте