Коли за совітів людина, не якийсь там головний комуніст області чи країни, а такаво позапартійна комашка, потрапляла в телевізор чи про неї писала газета, то був такий цимес, жи ну. І кожен, перш ніж ляпнути хоч їдне слівце, десять разів крутив звивинами й аж тоді балакав.
Про партєйних мовчу, бо їхнє слово, передане по радіо чи телєвізії, було мало не законом. Народ уже наловився, жи всьо, прилюдно сказане, вірено-перевірено. Правда, трафлялися і казуси. Але про них хіба знали одиниці. А нинька кожен плете, що йому на голову муха нанесе, і хоч би хто пчихнув. Я не про політику, я про кухню. Хоча їдне від другого далеко не втікло.
Коли одним сивина падає на голову, а біс штрикає в ребро, то іншим той біс лізе в друге місце. Я во наслухався нинішніх премудрих кухарів і закортіло мені спробувати теперішню кухню. Надивився тих передач, наслухався радейка, а тутка ще сусідка кількоро рецептів притарабанила, які їй онучка з інтернету випорпала, — та й надумався зліпити новітній шедевр кулінарії. Думаю, рецепти маю ще давні, а теперка кухня на місці не стоїть, то треба й собі щось запозичати файне. Погортав їден рецепт, другий, п’ятий, десятий. Як на мене, то ніц толкового я би, при доброму розумі, не спік. Але вперся і подався рихтувати. Закалатав тісто, запхав у духовку, намішав фармуги для перемащування, наладив ягоди для прикрашування. А той пляцок дістав закальцю. Тьху!
Взявся за другий рецепт (то з тих більш-менш «толкових»). Накрутив-намутив, заправив, поцукрував, ну всьо зробив, до каждої буковки. І що думаєте? Мусив занести курям, хоч за те, що яйця зіпсував. А їдна чубатурка підійшла, погребла, тоді розвернулася, поруч наклала купку й понеслася геть. Мовляв, на, дурню старий, дивися, що я теж умію таке ліпачити. Так що, люди добрі, не вірте тим інтернетам-телевізорам і ліпакам, які себе за кухарів видають. Печіть за перевіреними рецептами і най вам все вдається.
А я тим часом спрезентую вам смаколика від пані Марії Володимир із Вовчківців Зборівського району.
Варите сім куричих яєць. Почистите їх, тоді тріть на тертці дрібно. Додайте до тої суміші 200 грамів майонезу, їден (а якщо любите гостре, то навіть три) потертих хрони, дві столових ложки оцту, цукор і сіль до смаку. Файно вимішайте й будете мати помазушку, як то є жовта аджика.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте