«Як за Союзу було добре! Яка кобаса була тана! А мешти які добрі робили!.. О, а масло! А цукерки! А пряники!» — ахкала моя сусідка, згадуючи роки своєї молодості.
«Бабо! А по скільки батоги були, не пам’ятаєш, нє?» — підколов її теж мій з другого боку сусід, котрий відсидів «по політічєской» не їден десяток років.
Я вам так скажу: щастя трапилося людям, яких оминули тюрми й табори. Але таких є небагато. То я не думаю, чи хтіли би вони тої ковбаси за два рублі з копійками взамін на відбиті печінки, поламані руки, ноги й решту радянських «презентів». Отакво дивлюся той телевізор і ловлю себе на думці, що скоро буду балакати чисто, як моя сусідка. Так уже за тим Союзом наші політики тужать, най їх качка копне. А їм ще помагають тужити й підтужувати. І народ вербують помаленьку. Навертають у голоблі червоні. Нагадують за безплатну медицину, освіту, роботу… А я собі думаю: от нині чогось ніхто не показує, як живуть люди в тому новітньому союзі — митнім. Чи там справді такий рай, чи він ще в світлім майбутнім? І чого не показують, як насправді живуть в Європі? Бо я, крім пожеж, повеней, вбивств, протестів і решти жахіть, ніц не бачу. А так би хтілося хоч краєм ока глянути й порівняти оті два світи, які нам нав’язують телевізори. Думаю, то комусь невигідно, бо ми — люди розумні й не той вибір зробили б самотужки. Але ж нічо — все можна надолужити — от візьміть знайомих, родичів, які на заробітках по європах та азіях і розпитайте їх, який там побут, які там життєві дрібнички. І най вам жаден політик локшини на вуха не вішає та й до колгоспу не жене.
От що-що, а мені жадна кухня зо світа так не смакує, як українська. Ось я вам нараджу рецепта з наших складників, який отримав від пані Мирослави Поцілуйко з Кам’янок Підволочиського району.
Називаєтьсі смаколик «Пальчики». Берете півлітра сметани і смальцю, їдне яйко, 50 грамів дріжджів, муку. Місите погусте тісто. Тоді ставите його в холодильник на годину-півтори. Потім розкачуєте, ріжете на ромбики, зверху на кожен ромбик кладете повидло, тоді тісто згортаєте трубочками, обкачуєте в муку, викладаєте на бляшку, посипану мукою і в духовку. Коли зверху зарум’яняться, витягніть й охолоджені посипте пудрою.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Прокоментуйте