Петро два роки тому почав навчатися у виші. Як і більшість студентів, нічим особливим не вирізнявся. Жив у гуртожитку (бо був здалеку) на свою маленьку стипендію, вчився добре.
Та спокійно пройшов лише перший рік навчання. Наступного ж у групу, де навчався Петро, прийшов новенький. Він був його протилежністю — розбишака, характер ще той. Але хлопці якимось дивом потоваришували.
Новий друг Петра навчив хлопця робити ставки на спортивні результати. Спочатку молодий чоловік не надто захоплювався: ставив невеликі суми, скептично оцінював виграші. Щоправда, грав Петро дуже рідко.
Та все змінилося, коли він вперше виграв. Петро почав ставити більші суми, мовляв, «більше поставлю — більше виграю». Всю свою стипендію витрачав на ставки. Доходило до того, що не вистачало грошей навіть на харчі. Наш герой не слухав застережень друзів, і продовжував грати. А на будь-які зауваження відповідав: «Побачимо, як ви засмієтесь, коли я на ставках виграю мільйони».
— В Україні багато букмекерських контор, які дають можливість людям пограти. Для контор це фінанси (від реклами), а для людей — ставки. Все це — ігроманія, залежність від гри, — коментує психолог, викладач Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Галина Синоруб. — Залежність може бути навіть від кави, а що вже й говорити про ігровий бізнес. Якщо мова йде про футбольні ставки, то насамперед слід сказати, що у гравця є інтерес до цього виду спорту. Коли людина не контролює час, то це є гра. Коли людина втрачає відчуття часу — це вже залежність. Чому люди це роблять? Перше — брак уваги від оточення. Друге — реалізація своїх планів і дій у реальності. Третє — стимул виграти. Найбільший стимул, який нині існує, – це задоволення внутрішніх потреб самореалізації.
За словами психолога, дуже мало людей позбуваються ігрової залежності самостійно. Тож варто в таких випадках звертатися до психотерапевтів. «Залежний і сам може позбутися залежності, якщо захоче, тоді буде ефект, — пояснює Галина Синоруб. — Коли людина грає, а її силоміць затягують до психотерапевта, то результату ніякого не буде. Адже через деякий час такі люди зриваються і повертаються до ставок. Проте є випадки, коли гравці кажуть: «Я хочу». — Тоді ведіть людину до спеціаліста і так ви її врятуєте».
За допомогою яскравих вивісок, чудово продуманих маркетингових ходів організатори цих лотерей ніби манять нас скуштувати «заборонений плід», тобто зробити ставку. Та варто лише отримати перший виграш, як з’являється бажання до нових подвигів і перемог. Головне — вчасно стримати себе й не йти на повідку своїх бажань.
Історія нашого героя має щасливе закінчення. Знайшлися люди, двоє друзів і кохана дівчина, котрі майже силою зуміли переконати Петра припинити гру.
Ярослав БІЛИЙ, Іван УРМАНЕЦЬ,
студенти факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте