Раз ми сусідка дала перепис їдного бабциного пляцка. Я щось не розрахував об’єму тіста та й взєв завелику бляшку. Розкачав теє тісто, виклав, а єго замало.
Я то в той бік м’яцкаю, то в сьой — ніяк тісто сі не збільшит у площі. Як на зло, то тамка дзюрка сі зробит, то тамка. І заліплюй її, чим хочеш. Мучивсі-мучивсі, а тоди взєв меншу, змастив її оливою, а велику мусів мити.
Згадавім си той трафунок, як вчув, же хоче місцева влада Донеччину декомунізовувати. З одного боку, треба щось робити, бо кілько ще років за тої України будуть лєніни стояти по селах і завішані на табличках з назвами вулиць. Але з другого — як «місити тісто», то такого об’єму, жеби потім дзюрки сі не з’являли. А то вулицю перейменували, люди потім за свої гроші всі документи на хати, квартири, земельні ділянки і всьо-всьо мусят мінєти, а як балакав у якімсь селі Донеччини сєпарский канал, так і балакає. Як глушили українські канали, так і глушат, як випускали антиукраїнські газетки, так і випускают. Зато вулиця з ленінскої бандерівскою стала. А жеби людям пояснити, же Бандера не чорт і головоріз, а добрий був хлоп і толковий, так нема чим. І стоїт перед очима після тої новини поскубане мною тісто з дзюрками… Чим заткати? Чим заліпити? В яку «форму» пхати?
Але що то ми про велику політику. Як сі їсти хоче, а часу трошка взимі є, то чого би не потішити себе якимось смаколиком? Хоць щось у тім нашім життю та й має тішити, нє? Я знайшов такого рецепта пляцка.
Тре взєти шклянку муки, розтерти зо 120 грамами зимного масла і всипати штири лижки підсмаженого цукру. У малу форму поставити масляний папір, на него викласти тісто і попроколювати виделкою. Пекти при температурі 180 градусів 15─20 хвилин, закім корж сі не зарумянит. Виставте, най стигне. А тоді сі беріт до крему. В маленький банячок покладіт 50 грам масла, 4 лижки цукру і 400 грам згущівки і варіт на малому вогни, постійно помішуючи, закім не зачне булькати. Ще вкрутити вогонь до малесенького і помішувати далі зо п’ять хвилин. Маса має загуснути і стати бліденько-жовтою. Її викласти на корж і дати застигнути. Тоди можна розтопити на водяній бані кавальчик чуколяди, поляти по зимній масі і викласти жменьку подрібнених горіхів. Тоди виставити на холод, зварити малинового чаю і вйо наминати.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте