Як виявляється, на нашій планеті все ще є місця, куди потрапити неможливо. Причина не в важкодоступності чи вартості візиту, а в надійному захисті від сторонніх. Таких місць на Землі аж п’ять.
Острів Суртсей
Ще в 1963 році біля берегів Ісландії відбулася низка вивержень підводного вулкану, що спричинило появу острова з площею в 2,7 км². Острів є наочною моделлю зародження життя, що і привернуло увагу вчених.
На сьогодні площа острова становить 1,4 км². Суртсей внесли у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Потрапити на острів можуть лише вчені і то за наявності спеціального дозволу.
Північний Сентінельський острів
Незважаючи на відсутність заборони, туристи оминають цей острів якнайдалі. Причина криється в агресивних сентінельцях, які не просто уникають спілкування з “іншими”, але й активно захищають свою територію.
Так, у 2004 році аборигени обстріляли вертоліт індійського уряду, а у 2006 – вбили мирних рибалок, які дрейфували поблизу острова.
Храм Ісе в Японії
В Японії релігія – це головне. Так, однією з головних особливостей є обмеження входу у храми та найголовніші святилища. Одним із таких є храмовий комплекс Ісе дзінгу.
Комплекс обгородили високим парканом, який патрулюють спеціально навчені монахи. Потрапити на територію храму можуть лише члени імператорської родини і високопоставлені священнослужителі.
Зазначу, що до 1945 року храм, окрім частоколу, відгороджувала річка Миягава, яка символізувала кордони святої землі.
Тигрові заповідники в Індії
У 2012 році верховний суд Індії визнав Тигрові заповідники закритою зоною для туристів. Окрім цього, всі штати були вимушені створити спеціальні буферні зони, призначені для захисту зникаючого підвиду тварин – бенгальських тигрів.
Заборона хоч і нашкодила туристичному бізнесу, проте допомогла збільшити популяцію тигрів на 30 відсотків – з 1706 у 2010 році до 2226 особин у 2014 році.
Острів Грюнард
Грюнард по праву можна вважати островом “біологічної зброї”, адже саме тут вчені тестують всі винайдені віруси та ліки.
У 1942 році острів купив британський уряд. Через кілька місяців Грюнард “випробував” на собі сибірську виразку, після чого на кілька десятиліть був закритий не лише для “простих смертних”, але й для вчених та військових.
Лише в 1986 році вчені провели масштабну “чистку”, після чого острів оголосили “знову безпечним”. Проте археологи стверджують, що сибірська виразка осіла у нижніх шарах грунту, зробивши цю територію непридатною до життя як мінімум на кілька сотень років.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте