Нещодавно в Москві знову обізвався до нас, українців, (щоправда, чомусь через російські телеканали) наш головний «кровосісь» Микола Азаров. «Я обязатєльно вєрнусь, — запевнив блудний Миколка, — можетє нє сомнєваться».
Знаєте, мені від його заяви стало геть ніяково. Ще рік тому повернення Азарова в Україну я не міг уявити. Хіба в страхітливому сні вималювався б подібний сценарій. Але тепер я далеко не такий категоричний. Бо наші заробітки та пенсії від часу правління Азарова до почату 2016-го впали втричі. За два місяці нинішнього року долар «потлустішав» мінімум на п’ять гривень. Якщо головна наша фінансова «трійця» — Яценюк, Яресько та Гонтарєва — «покерують» ще півроку-рік, боюся, і вони цілком будуть здатні «вивести» Україну на останнє місце в світі за заробітками людей, витіснивши з нього надзлиденний Східний Тимор — азійську острівну державу біля Індонезії, де людські заробітки — 20 доларів США на місяць. Наша мінімальна зарплата — поза 40 зелених «американців». Але ж була поза 100! Боюся, що вже величезна кількість людей ностальгує за «ситим життям» при Азарові. Незабаром їхня кількість може різко зрости. І люди голодними шлунками, а не розумом вимагатимуть: «Азаров, прийди!»
Знаєте, в мене таке враження, що Порошенко та Яценюк уже давно домовилися із «блудним Миколкою» про його повернення в Україну. І тепер роблять усе, аби він таким собі «спасатєлєм от хунти» на білому коні в’їхав у Київ.
Ярослав БОРСУК
м. Підгайці
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте