В Україні з першого березня зросли тарифи на електроенергію.
Ми вже звикли, на жаль, що чи не всі послуги й продукти в нас тільки дорожчають. І це не залежить від світових тенденцій. Наприклад, нафта в світі впала в ціні і в Європі бензин здешевшав настільки ж. У нас — на кілька відсотків. Не залежить і від внутрішнього ринку — виростили високий врожай і мали б сподіватись на зменшення вартості принаймні окремих продуктів. Але й тут у нас не все так просто — вони не дешевшають, бо, виробники кажуть, вартість газу, світла, бензину не дає цього зробити. Якесь замкнуте коло, з якого, судячи з наступного зростання тарифів, нам нескоро вибратись.
У 2016 році вже заплановано, що вартість електроенергії, газу зростатиме щонайменше тричі: із першого березня — на світло, із першого квітня — на газ, із першого вересня — знову на електроенергію. А це означає, що знову зростуть ціни на продукти, житлово-комунальні послуги, проїзд. До прикладу, в Тернополі квиток у тролейбусі коштує вже не 1,5 грн, а 2 грн. Щоправда, тариф для школярів і студентів залишили на рівні гривні, а пільговики й надалі користуються електротранспортом безкоштовно.
Про те, як саме зросли ціни для споживачів, нам розповіли у ВАТ «Тернопільобленерго». Отже, з першого березня по 31 серпня 2016 року споживачі сплачуватимуть (із ПДВ) за обсяг, спожитий:
- до 100 кВт/год електроенергії на місяць (включно) — 57 коп. за 1 кВт/год;
- понад 100 кВт/год до 600 кВт/год електроенергії на місяць (включно) — 99 коп. за 1 кВт/год;
- понад 600 кВт/год електроенергії на місяць — 1 грн 56 коп. за 1 кВт/год.
Для населення, яке живе в сільській місцевості, діятимуть такі ж тарифи, як і для мешканців міст, але мінімальний обсяг споживання для них, як і досі, буде на 50 кВт/год більший, аніж для міських жителів:
- до 150 кВт/год електроенергії на місяць (включно) — 57 коп. за 1 кВт/год;
- понад 150 кВт/год до 600 кВт/год електроенергії на місяць (включно) — 99 коп. за 1 кВт/год;
- понад 600 кВт/год електроенергії на місяць — 1 грн 56 коп. за 1 кВт/год.
Якщо ж помешкання обладнане електроопалювальними установками:
- з першого березня по 30 квітня 2016 року за обсяг, спожитий до 3600 кВт/год на місяць, тариф становитиме 57 коп., тоді як досі споживачі платили по 45,6 коп. За обсяг, спожитий понад 3600 кВт/год на місяць — по 1,56 грн, досі — 1,479 грн.
Такі ж тарифи (57 коп. і 1,56 грн) діятимуть і для споживачів, які проживають у негазифікованих багатоквартирних будинках та де немає чи не працюють системи централізованого теплопостачання (у тому числі й у сільській місцевості).
Наступні два етапи зростання тарифів чекатимемо з першого вересня 2016-го і з першого березня 2017 року.
Нам пояснюють, що таким чином влада намагається привести тарифи до економічно обгрунтованих, ринкових, що в усьому світі багато платять за блага цивілізації. Більшість українців могла б у це щиро вірити, якби не телебачення, Інтернет, друзі й родичі, які живуть за кордоном. Так, там послуги коштують дорого, але й вартість робочої сили — величина зарплатні — висока. У цьому контексті не можу не навести приклад із недавньої телепередачі про житлово-комунальні послуги в передмісті Вашингтона в США. Журналіст там орендує невелику квартиру в 50 кв. метрів. За воду, газ, електрику, вивіз сміття платить, як і решта американців. Зауважує, що це — одне з найдорожчих міст країни.
Середня заробітна плата на рік — 90 тис. доларів, з яких 30 відсотків — податки. З решти п’яти тисяч на місяць половина йде на оренду житла. «На руки» людина отримує 2,5 тис. доларів, з яких 100 доларів платить за житлово-комунальні послуги, а це — лише два відсотки не з тих грошей, що нарахували, а з тих, що отримує «живими». Ми ж при майже світових цінах і при середній зарплаті, до прикладу, торік у Тернопільській області вона становила 2994 грн, а це ледь більше як 100 доларів, маємо платити за житлово-комунальні послуги не менше 15 відсотків. Хтось скаже, що не зовсім коректно порівнювати багату країну з нашою. Можливо. Але ж немає ніякого подвигу з боку влади в тому, щоб одночасно давати людям субсидії і піднімати тарифи. У 2014-му за субсидією звернулися 739 тис. сімей, у 2015-му — вшестеро більше: на 4,8 млн родин заклали 24 млрд грн. У держбюджеті-2016 замість того, щоб підвищувати зарплати й пенсії, закладено більший ресурс на субсидії — 35 млрд грн. Куди йдуть ці гроші з бюджету? Виплати, щоправда, не «живими» грішми, отримують приватні підприємства — газовики, енергетики. Виходить, що народ сплачує податки в бюджет, звідти виділяють кошти на субсидії, які йдуть фактичним монополістам. Щоб більше таких коштів закладати в бюджет, потрібно збільшувати податки або зменшувати видатки на соціальні програми. Обрали другий варіант — забрали або значно скоротили пільги й виплати низці категорій громадян. Виходить, що субсидії — вишуканий спосіб оббирання громадян і перекачування грошей з нашої мілкої кишені в значно глибшу олігархічну. Хто вже бачить світло в цьому глибокому тунелі, а хто за нього платить — зрозуміло.
Валентина ДЕВЛИШ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте