Ужем вивчив дуже файне і мудре слово, яке сі називає «люстрація». Після того, як надививсі телевізора, послухав радейко і почитав трошка газет, то зробивім висновок.
Люстрація нинька — то помста. От пішов колись до слідчого, а він на мою користь не захтів сусіда посадити за зрізане без мого відома моє ж дерево. То я нинька маю вийти на майдан, привести того хлопа з міліції й тикати на нього пальцем і примовляти: «Люструвати!» Ну, і про сусіда теж не забути.
Люстрація — то коли вам голова сільради не захтів виділити двадцяту земельну ділянку, бо всі ваші дев’ятнайціть і так травом поросли, а ви нинька збираєте колєгів і колежанок, аби разом свідчити: «Він — прислужник минулої влади! Люструвати!» І так всіх неугодних, які колись вас не послухали, не помогли/посприяли в нечистім ділі.
Отакво сі подивив на тих «люстраторів», які по моєму селі швендяют і кулаками махают, та й думаю: люди, а де ви були в грудні, січні, лютому поза тамтого року, коли в Києві бойня була? Якби ви так людей закликали бандюцку владу валити, якби ви так за правду боролисі, жеби не дати якомусь голові розкрадати село, підприємство, паї, то ціни би вам не було. А нинька що? Кілько людей під кулі попало, аби ви могли писок відкривати де тре й не тре, а ви так паплюжите тую свободу? Вдень той люстратор кричит, сі розпинає, а вночи, як тілько добре стемніє, тачки зо сміттям у руки і вйо на парк чи за село в урвище непотріб із подвіра викидати. От такі-то люстратори.
А я тим часом люструю рецепти. Сів на тижні, перебрав. Повикидав усі ті, же з інтернета, а окремо відставив читацкі. І надибав ще не опублікований рецепт лимонників від пані Лариси Чорної з Шилів Лановецького району. Берете півпачки маргарини, січете, перетираєте з трома шклянками муки, додаєте два жовтки, по чайній лижці оцту й горілки. Місите ввечері, ставите на ніч на холод. Зранку розкачуєте, витискаєте формами, як сухарі, й печете. Тим часом калатаєте масу: пачку масла збиваєте зо шклянкою пудри (тому не солодили ми тісто), втираєте їден лимон. Опісля беремо по два сухарики, змащуємо масою і зліплюємо докупки та обкачуємо в подрібнених паличках.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте