Село Голошинці належить до Новосільської сільської ради Підволочиського району. Село, як кажуть, забуте Богом і людьми. Колись тут вирувало життя: була школа, клуб, бібліотека, медпункт.
З Голошинців вийшло багато освічених, талановитих людей. Нині тут, окрім церкви, прекрасної природи і працьовитих людей (яких аж 135) більше нічого немає.
Та Бог милостивий до нас. На виборах голови сільської ради мешканці трьох колишніх сільрад більшість голосів віддали за Ілька Володимировича Стахурського. Це людина сильної волі, твердого слова й доброго серця. Особливо повірили в нього жителі нашого села. Люди потягнулися за ним. Пробудилися, ніби із зимової сплячки.
Ілько Володимирович організував людей на зачистку доріг, вуличок. І село відгукнулося від малого до старого. На роботу вийшли всі. Допомагали хто чим міг. А голова був завжди поряд. Нині виготовлено всю проектно-кошторисну документацію на реконструкцію доріг. Ілько Стахурський планує асфальтувати дороги в усіх наших селах, як це йому вдалося зробити у Гнилицях (він був до цього головою села), щоб був нормальний доїзд до населених пунктів. Адже в несприятливу погоду, коли автобус не може доїхати до Голошинців, дітки долають п’ять кілометрів до школи в Нове Село. Дорослі, аби дістатися на роботу, встають удосвіта і повертаються додому пізно ввечері.
В цей час по селах гасають зграї собак. Діти бояться, не хочуть іти до школи. Уявіть себе в хащах, де немає ні живої душі, а навколо тільки озвірілі собаки. Серце вискакує з грудей, а ноги підкошуються… Це дуже велика проблема села.
Попередні голови не змогли нічого вдіяти. Ще перед виборами люди зверталися до нинішнього голови, а тоді кандидата, за допомогою у розв’язанні цієї проблеми. Він казав, що добрий господар, який любить свого собаку, триматиме його на подвір’ї, у вольєрі, на припоні. Люди одноголосно погодилися із цим. Коли Ілько Володимирович став головою і звітував на зборах села про виконану роботу, знову порушили питання про собак. Людей попередили про знищення псів, які розгулюватимуть вулицями населеного пункту, і про захоронення їх своїми ж господарями. Знову всі голосували за. Ми знаємо, що є закон про заборону відстрілу, але що ж робити? Добре, що держава дбає про бродячих собак, а хто подбає про нас, наших дітей?
Одна тернопільська газета, послухавши якогось «аноніма-писаку», напевно, ще з тих, хто займався брудною передвиборчою брехнею проти нашого голови, надрукувала допис, в якому звинувачувала Ілька Стахурського в усіх гріхах. Начебто ми, жителі Голошинців, залякані ним, а він — жорстокий і нам погрожує. Це брехня. До речі, в нашому селі не застрелили жодного собаки!
Горе-писаки! Ми шануємо, поважаємо нашого сільського голову. І не дамо його оббріхувати. Ми віримо, що і в інших селах, які належать до нашої сільської ради, підтримають нас.
Дорога редакціє «Вільного життя плюс», підтримайте й ви громаду Голошинців та голову сільради, який хоче навести лад у селі.
Б. Осінчук, М. Смеречинський, Н. Бомба-Олексюк, О. Мацькевич, Р. Середа (усього майже шість десятків підписів).
с. Голошинці Підволочиського району
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте