Включив нарешті телевізор після тих виборів і думав, же хоць якесь кіно сі подивлю. Наперед тішив себе думкою, же політичної реклями не зобачу. Ага, розігнавсі.
Включив ─ а там битва, нє, не екстрасенсів, а олігархів. І вже ми по той бік телевізора беремсі ворожити, хто кого першим посадит і хто на кого більше спецназу накине. Я тоже такво ворожу незле ─ як розіб’ю на воко кілька яєц і всиплю цукру, то пляцок майже ніколи закальцю не має. А ще на воко можу спекти в духовці якийсь перекладанец, і він мені не пригорит. А наші політики так само ворожки добрі ─ як скажут, же доляр буде по двайціть, то буде, а як скажут, же ціни будут росли, то ціни і справді ростут. І спробуй потім накуписі тих яєц чи якого іншого добра до тих пляцків і решти смаколиків ─ як солодких, так і солоних.
Ще бим хтів наворожити їдного ─ жеби в нас пенсії та зарплати росли скорше і переганяли тоті ціни й податки. А ще ─ жеби ми від субсидій не залежали, а кілько тре, стілько платили, грілисі й ні в чім особливо не економили. А то тілько й дивишсі, аби вистачило тих копійок не тілько на газ і світло, а ще на кавальчик хліба і дрібку масла, на горнятко повідла і на шклянку цукру, на літру олії і на дві ─ молока.
Ото мав під руками кілька баклажанів та й вирішив наворожити з них щось таке, аби до писка добре полізло, в нім не застригло і легко сі перетравило.
Взєв штири щокругліших овочі, зняв «кришки», вибрав акуратно м’якоть в окрему мисочку. Розігрів тоди духовку до 180 градусів, поставив на бляшку тоті баклажани і поклав пектисі на 15 хвилин. Тим часом скоренько почистив їдну велику цибулину, порізав і зашклив на олії. Витягнув баклажани, поставив студити. Далі знов сі взяв за начинку. Посік ще м’якоть, яку вибрав із баклажанів, ще знайшов у холодильнику кілька помідорів, їх помив і покраяв, але перед тим зняв шкірку, жеби ми не залягла в жолудку. То всьо докинув до цибулі і знов приставив до вогню тушкувати. Вкінци взяв жменьку сира, вибив три яйци, посік два зубчики часничку, посолив, поперчив. Потім ще змолов на м’ясорубці черствий хліб. Такво як сі лишит, то я його не викидаю, а на сухарі переводжу ─ як тре, змолов і можна котлетки в них обкачати або присипку до чогось солоненького зробити. Файно то всьо вимішав і виклав у баклажани та й знов у духовку на кілька хвилин, аби яйці скріпили начинку.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте