Ще з 2010-го українська влада програмами й заявами бореться з бідністю. Каже, що з народною, а насправді виходить, що зі своєю «бідністю». І треба сказати, що успішно «бореться», бо примножує статки всяк, хто доривається до владного керма. Одна з програм, що стосувалася цього «подолання», закінчилася у 2015 році. Нині Кабінет міністрів розробив і ухвалив наступну стратегію боротьби, й що важливо, знову долатимуть бідність — уже до 2020 року.
Міністр соціальної політики наголосив, що особливо звертатимуть увагу на тих, хто працює, і планують, «що виконання цієї програми дасть змогу зменшити рівень бідності серед них із 18 до 11 відсотків», додавши, що загалом уже з 2020 року рівень бідності в Україні знизиться із 28 до 15 відсотків, тобто на 5,2 мільйона осіб. Це означає: на офіційному рівні визнано, що бідних у нас — понад чверть населення. Насправді, кажуть експерти, таких — майже 80 відсотків. Що таке бідність?
За стандартами Організації Об’єднаних Націй, людина живе за межею бідності, якщо вона витрачає менше як 5 доларів на день, а на місяць — менше як 150 доларів. Нині за курсом НБУ це приблизно 3975 грн на місяць. В Україні за приблизно таких цін, а подекуди й вищих, ніж за кордоном, межу бідності визначають, як правило, від прожиткового мінімуму. А це, до прикладу, в березні 2016 року для працездатної людини — 1378 грн, а для пенсіонера — 1074 грн. Виходить, що тим, хто працює, треба примудритися прожити, заплатити за всі послуги й ліки на 45 грн 80 коп. на день, а тим, хто на пенсії, — на 35 грн 80 коп., відповідно — на 1,72 й 1,35 долара на день, або на трохи більше як 50 доларів на місяць. А якщо врахувати, що в нашій області понад 20 відсотків пенсіонерів живе на 949 грн, то це — трохи більше як долар на день. Уряд має велике поле для боротьби…
А щоб порівняти зусилля для підвищення рівня життя народу тих, хто при владі в нас і в Швейцарії, — останні новини з цієї країни, які сколихнули інтернет-простір. Влада Швейцарії планує провести в липні цього року референдум, на якому громадяни країни вирішать, чи хочуть вони отримувати щомісяця 2500 швейцарських франків (2250 євро), незалежно від їх заробітку або його відсутності. Неповнолітні отримуватимуть 625 франків на місяць, якщо громадяни підтримають ініціативу. Ідея, закладена в цей закон, полягає в тому, аби зруйнувати зв’язок між доходом і зайнятістю. При цьому соціологічне опитування, проведене в Швейцарії, свідчить, що більшість людей має намір продовжити працювати, навіть якщо їм буде гарантований дохід. Тільки два відсотки опитаних відповіли, що покинуть свою роботу, якщо закон схвалять на референдумі. Ще в листопаді 2015 року інша держава — Фінляндія — анонсувала програму безумовного доходу. Після її запуску кожен громадянин країни отримуватиме 800 євро на місяць від держави просто так. На початковому етапі виплати становитимуть 550 євро на місяць, а згодом — 800. Уряд планує доопрацювати проект до листопада 2016-го. Зрозуміло, що це наразі не для нас. Але нам є з чим порівняти, щоб принаймні показати владі, до чого прагнути.
Наші урядовці також, попри фантазійні прожекти, минулого тижня ухвалили більш реалістичний і конкретний — постанову, що встановлює розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до п’ятого травня. Вона стосується учасників бойових дій, інвалідів війни, учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і осіб, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також жертв нацистських переслідувань.
Згідно з ухваленим рішенням виплату щорічної разової грошової допомоги до п’ятого травня у 2016 році передбачено в таких розмірах:
- інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на час ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи — 2975 грн, II групи — 2600 грн, III групи — 2310 грн;
- учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на час ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків — 920 грн;
- особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною — 2975 грн;
- членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, — 465 грн;
- учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога — 170 грн.
Як зазначили урядовці, в 2016 році розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до п’ятого травня порівняно з 2015 роком збільшили на п’ять відсотків.
Валентина ДЕВЛИШ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте