У Тараса Григоровича було 23 племінники, майже 90 внучатих племінників і понад півтори сотні правнуків. І це лише по лінії рідних братів та сестер.
Кожен українець тією чи іншою мірою знайомий із творчістю Тараса Шевченка, однак досконало Кобзаря знає лише вузьке коло шевченкознавців. Зацікавившись родинною гілкою поета, відкриваємо для себе багато нового та цікавого.
За згадками родичів Тараса Шевченка та за дослідженням Дмитра Яворницького, батьком діда Івана (прапрадідом Тараса) був Андрій Безрідний — виходець із козацького Низу, який з невідомих причин прийшов до Керелівки (інша назва — Кирилівка, нині — село Шевченкове) із Запорозької Січі. Андрій був кошовим писарем, сиротою, тож на Запоріжжі його прозвали Безрідним. Невідомо, з яких причин писар Коша Запорозького покинув Січ. Примандрував він до Керелівки, де припала йому до серця Єфросинія — дочка козака Івана Швеця, котрий шив чоботи. Не маючи ні господарства, ні власної оселі, пішов Андрій Безрідний у прийми. А приймак, як велів тодішній звичай, мав узяти прізвище дружини — і став він Шевченком. Так у Кирилівці з’явилася сім’я Шевченків. Народили та виховали трьох синів: Олексу, Кіндрата та Івана. Іван був найменшим у родині, і йому залишилося батьківське обійстя. Це саме той дід Іван, який мав чи не найбільший вплив на юну душу Тараса. Іван — дід Тараса, мав прізвище Шевченко-Грушівський.
Іван Андрійович Шевченко був одружений тричі. Перша дружина Горпина Сергіївна народила йому семеро дітей: Григорія (батька Тараса), Омелька, Олену, Саву, Явдоху, Павла та ще одну Явдоху. Від другої дружини, яку звали Марфою, народилася дочка Домаха. У третьої Іванової дружини Марії дітей не було. Це рідні тітки та дядьки Тараса по батькові.
Є припущення, що Тарас Шевченко змалював портрет діда Івана в профіль із довгою бородою до альбому №143 за 1839—1843 роки, який зберігався в Чернігівському музеї. Чоловіка на цьому портреті спершу вважали за поетового батька, Григорія Івановича, — так навіть і було позначено на рисунку невідомою рукою, ніби «зі слів самого Т. Шевченка». Але низка переконливих аргументів засвідчує, що це швидше портрет Тарасового діда. Батько поета помер не в такому віці, коли селяни починали запускати бороду, до того ж знайдено портрет (зберігався у Національному музеї Львова), який з більшим правом можна вважати за образ поетового батька, Григорія Івановича Шевченка.
По материній лінії відомими предками Тараса була сім’я батьків матері Якима і Параски Бойків, які мешкали у сусідньому селі Моринцях і були переселенцями із Прикарпаття. Народили вони дочок Катерину (матір Тараса), Ганну і сина Павла. Після смерті дружини Яким Бойко залишився вдівцем. Жили Бойки дещо заможніше від таких же сільських кріпаків, мали просторішу хату, добрий садок, худобу. Саме до материного батька перебралися Григорій з Катериною у Моринці від керелівської нужди і злигоднів. Як вказують біографи, «сім’я Бойків із шести душ мала ниву, леваду, воза та пару волів; у саду на полудневому визубі гори дивилася вічками на сонце з-під сніпків пасіка — тридцять чотири колоди, шостий за силою бджолиний рій у селі. Щороку Яким платив сріблом п’ять карбованців чиншу — відкуповувався у пана».
Батьки Тараса Шевченка Григорій Іванович та Катерина Якимівна одружилися у 1802 році. Тоді Григорію був 21 рік, а Катерині — 19. Подружжя жило у батьківській оселі, у якій на той час проживало тринадцять дорослих дітей. Там у них народилися доньки Катерина (1804 р.) і Марія (1808 р.) Злигодні, нестатки, тіснота у батьківському будинку змусили молоду сім’ю перебратися з Керелівки у Моринці до батька Катерини. Переїхала сім’я з шестилітньою Катериною, оскільки невдовзі померла дворічна Марія. У Моринцях 28 травня 1811 року у Григорія та Катерини народжується син Микита.
За документальними свідченнями, Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого за старим стилем, або 9 березня 1814 року за новим у селі Моринцях, про що свідчить запис у метричній книзі Моринської церкви, в якій на восьмій сторінці записано: «У жителя села Моринець Григория Шевченка и жены его Екатерины родился сын Тарас. Молитствовал и крестил иерей Алексей Базаринский». Тарас був четвертою дитиною в сім’ї, якщо вважати і рано померлу дочку Марію.
У 1815 році (за окремими твердженнями — на початку 1816 року) Григорій і Катерина Шевченки повертаються до Керелівки. Там вони оселяються у дворищі діда Івана. За даними перепису 1816 року, там проживали дід Іван, дядьки Тараса Омелько, Сава та Павло. Як відомо, в переписах тоді вказувалися лише чоловіки. Про решту мешканців довідуємося зі спогадів родичів. У них згадується, що, крім названих чоловіків, тут жили дружина Івана — Марія, дружина Григорія — Катерина, дружина Омелька — Тетяна та ще дві Іванові дочки — Явдоха і Домаха. Тобто десятеро дорослих і п’ятеро дітей. Тут, у дідовій хаті, у Григорія і Катерини народжуються ще троє дітей: у травні 1816 року — Ярина, 1819-го — Марія, у 1821-му — Йосип.
20 серпня 1823 року, коли Тарасу було трохи більше дев’яти років, помирає мати. Їй було всього сорок років. Матір поховали на дворищі, неподалік від хати.
А у 1825-му, коли Тарасові було одинадцять років, пішов із життя батько Григорій Іванович. У матеріалах О. Лазаревського до біографії Т. Шевченка наведено передсмертний заповіт Григорія Шевченка щодо сина Тараса: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо, для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе». Поховали Григорія Івановича на сільському цвинтарі біля церкви.
Шевченко Микита Григорович — старший брат Тараса Григоровича. Микиті ще не виповнилось і 15, як дід одружив його із сусідською дівчиною. Від цього шлюбу народилися трійко дітей — Ірина, Прокоп і Петро.
Шевченко Йосип Григорович — молодший брат поета. У Йосипа також було троє дітей: Андрій, Іван і Трохим.
Шевченко Катерина Григорівна — старша сестра Шевченка, була нянькою поета і заміняла йому, як могла, покійну матір. Сама ж Катерина в заміжжі ставала матір’ю аж 12 разів, проте до повноліття через бідність і хвороби дожило тільки четверо її дітей: Федір, Степан, Яким і Максим.
Шевченко Ярина Григорівна – молодша сестра Шевченка. Ярина народила п’ять синів: Устина, Іларіона, Логвина, Івана та Лаврентія.
Молодша сестра Тараса Ярина прожила 49 років, а старша Катерина — 44, як і батько. Вона померла під час першої епідемії холери разом із чоловіком і наймолодшою грудною дитиною. Старший брат Микита року не дожив до 60, а молодший, Йосип, помер на 57 році життя.
Окрім Тараса, Катерини, Микити, Ярини і Йосипа, у Шевченків були три доньки Марії. Перша прожила лише два рочки, друга Марія ще в дитинстві втратила зір — прожила 27 літ, а третя Марія померла в грудному віці.
У Кобзаря було 12 (від Катерини), 3 (від Йосипа), 3 (від Микити), 5 (від Ярини) — всього 23 племінники і майже 90 внучатих племінників. А правнуків — понад півтори сотні! І це лише по лінії рідних братів і сестер.
Сьогодні родинне дерево Шевченка розрослося по всій Україні. Найбільш згуртована родина Красицьких — родичів Кобзаря по лінії сестри Катерини.
Підготував Григорій ЖУК
м. Тернопіль
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте