Відомий український письменник, громадський діяч, викладач Михайло Григорович Івасюк завжди пишався своїми учнями. Ця гордість переповнювала його б і нині. Тому що багато з них, його студентів, відомі не лише в Україні, а й у всьому світі.
У Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка вже кілька років поспіль діє проект «Знайомства зблизька з найвідомішими учнями М. Г. Івасюка». Серед них — Борис Бунчук, Надія Бабич, Володимир Антофійчук — професори ЧНУ ім. Ю. Федьковича, письменники та журналісти Василь Бабух, Володимир Вознюк, Богдан Гура, Віталій Демченко, Анатолій Томків, Галина Тарасюк, Тамара Севернюк, Віра Китайгородська та багато інших талановитих особистостей.
Цього разу, 5 лютого 2015 року, в день пам’яті М. Г. Івасюка, гостем музею став Богдан Хаварівський — уродженець Тернопільщини, заслужений працівник культури України, педагог, краєзнавець, архівіст, публіцист, поет.
У пана Богдана величезний послужний список. Він ініціатор розроблення і прийняття Концепції української національної школи в Тернопільській області (1991 рік), співавтор наукових праць «Біфони», «Хто пожав «Бурю»?», «Міська геральдика Тернопільщини», «Журавлина книга. Частина третя» тощо. З його ініціативи в Державному архіві Тернопільської області створено особові фонди відомих діячів культури, чиї життя і творчість пов’язані з Тернопільщиною: Іванни Блажкевич, Степана Будного, Володимира Гнатюка, Павла Загребельного, Романа Лубківського, Івана Марчука та інших. Усього в газетній статті й не перелічити.
На чому варто наголосити: Богдан Васильович — автор ідеї видання фотокниги «Я — серед Вас… Іван Марчук і Тернопільщина», бо чимало років товаришує з художником. Хаварівський багато зробив для популяризації творчості митця на Тернопіллі. Започаткував особовий фонд Івана Марчука у Державному архіві Тернопільської області. Йому належить ідея вручення щорічної премії ім. Івана Марчука юним художникам Тернополя і створення власної марчукіани у світлинах та газетних публікаціях, фіксуючи на фотоапарат кожен приїзд художника у рідні, такі улюблені краї.
Попри відстань, Богдан Васильович завітав до музею, щоби засвітити свічку спомину, схилити свою сиву голову перед пам’яттю Михайла Григоровича і пригадати щасливі миті спілкування з великим вчителем. Б. В. Хаварівський навчався у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, відвідував літературну студію ім. Степана Будного, якою керував незабутній М. Г. Івасюк, допомагав у оформленні студентської газети «Сонячні кларнети».
Співробітники музею підготували виставку «Усе життя в моїй душі блукає спогад…», де представлено архівні фотографії, листівки, блокноти, книжки, газетні публікації, поетичні присвяти Ігоря Фарини, Михайла Ониськіва, Михайла Левицького, Володимира Вознюка, нагороди Богдана Хаварівського.
У фондах музею є зворушливий вітальний лист, написаний Богданом Васильовичем 25 листопада 1982 року до 65-літнього ювілею Михайла Григоровича: «Дорогий наш, сивий і мудрий Михайле Григоровичу! З осінньо-пізнього Надзбруччя шлють Вам вітання Устим, Тарас, Майя і Роман Хаварівські і зичать здоров’я, радості від життя… Хай довго-довго ще довірливо дивиться на Вас натхнення очима волошки, а творчі удачі озиваються, як перепілки в полі. Тернопіль, 25 листопада 1982 року».
У Богдана Васильовича є цікавий вислів: «Архіви — пам’ять народу, глибоке коріння його історії. Тут зберігаються документи — непідкупні свідки минулої сучасності». То й ця вітальна листівка, де світліє намальований рукою автора Чернівецький університет — колишня резиденція буковинських митрополитів, конверт, де яскравіють українські візерунки, — також щирі і правдиві «свідки минулого і сучасного». Богдан Хаварівський вдячний своєму «дорогому професорові» — як велично називає і сьогодні, за віру в себе і вдячний рукам, які його ведуть усе життя.
Цікаві й зворушливі спогади гостя допомогли відчути всім дотик емоційних, правдивих «метеликів юності на павутинках» (збірка віршів Б. Хаварівського у паралельному перекладі мовою есперанто має назву «Метелики юності на павутинці осені», — Авт.) пам’яті. А про зустріч у музеї Богданові Васильовичу Хаварівському будуть нагадувати унікальні книжки його незабутнього викладача М. Г. Івасюка «Монолог перед обличчям сина», «Вибрані поезії», фотоальбом «Історія музею в особах і подіях», комплект конвертів на буковинську тематику, що поповнять власну ексклюзивну колекцію, і сльоза спогадів про щасливі студентські роки, які назавжди залишилися у його серці.
Олена ЛОГІНОВА,
молодший науковий співробітник Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасюка.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте