Не раз чимчикую селом, то виджу, як по дорозі хлопчиска машинами літают. Прапорців кілька начепили спереду і ззаду, аби було видно здалеку, що то патріоти їдут.
І не тільки видно, а й чути. Колеса землю друт, з труби дим валит, як із димара, музику чути за кілометр, правда, не знаю, що там співают, бо всьо не по-нашому. Отакі-то патріоти. Правда, як я раз одного такого хтів спинити і попросити, жеби підкинув у другий кінець села, бо тяжко мені, старому, туди йти, то він ще й послав мене подалі, бо я, видите, не дав йому добре сі розігнати.
Знаєте, що найгірше в такім випадку? Показуха. Всі дивітьсі, який я файний, а всередину не лізьте. Думаю, же через такий підхід у нашій державі нинька така біда. Скілько років такво всі перед камерами сі чепурат, файно балакают, а тишком-нишком такі чорні діла провертают, же страх бере. Кілько ми раз виділи, як перше «ліцо» держави поклони б’є, все спереду в церкві вистоює, а ото прочитавім у їдній газеті, же він своїми приказами кілька тисяч неугодних велів на своїй вотчині згноїти. А такий був побожний і патріотичний. Та й нинька, коли ніби їдну біду з Києва вигнали і на місцях, хіба щось дуже сі змінило? Як крали, так і крадут. Тілько вже обережніше. Але все рівно ходять на паради у вишиванках, всю родину виводять вишиту, сало їдять і часником закусют. Я би сі не здивував, якби в них не тілько машини були сино-жовті, а й всі баняки і миски вдома, підлога, стіни, стеля, килими, меблі і решта домашного начиня. Хоча як платив своїм наймитам по горнятю вина замість грошей, так і платить, як бігали на його фірмочці миші по їдлі, так і бігают. Зате прапор на машині новенький…
Але кого словами перепреш. Лишаєтьсі тільки не брати нездалий приклад і робити, як тато з мамов вчили — жити по-людски і добре їсти варити й файні пляцки пекти. Я ото надибав рецепта сметанкових сухарів. Думаю, вам засмакуют і небагато винесут.
Півкіля маргарини посічіт із трома шклянками муки. Додайте два жовтки і 250 грамів сметани. Замісіт тісто і лишіт на ніч у холодильнику. Тоди зранку поріжте на невеликі кусочки, розкачайте тонко і витісніт чи формочками, а чи виріжіт спеціальним коліщатком. Бляшку зосипте мукою. Тоті білки, же сі лишили, тре добре збити. Тоди пензликом, а як не маєте го під руками, то скубніть чи курку, а чи гуску і помийте пір’їну, змастіт сухарі і помачайте в цукор. Тоди викладіт на бляшку і печіт, аби зверха цукор сі зарум’янив. Найліпше такі сухарики їдяться зо свіжим молоком, тільки-но з-під кози чи корови, з пінкою.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте