Прочитав у газеті лист «Зовсім не педагогічно, але ефективно» шановної пані Я. І. Климковської — і був просто шокований висновками педагога з 44-річним стажем. Мовляв, 15-літніх підлітків за куріння треба ставити на коліна перед учнями всього ПТУ! Це хоч і не педагогічно, зате ефективно.
Я сам педагог, не один рік працював у школі, але вперше чую подібне. Пані щось плутає. Це покарання справді може бути ефективним, якщо його застосовує мама у віці від 6 до 9, хай 10 років. Ну, ще тато. Але не чужі дядько чи тітка, незалежно від провини дитини. Розумієте, пані Климковська, що дитина — чужа? Держава не є її власником!
Пані педагог не може не знати, що вік 15—16 років — найбільш небезпечний у житті людини. Скажіть мені, як подібні покарання, що мають на меті розтоптати людське в людині, відіб’ються на психіці цих конкретних підлітків? Уявімо ситуацію: літні канікули, хлопці пішли на танці, випили горілки, що з радянських часів була і залишається атрибутом сільської дискотеки. Випили, та мало, а грошей нема. Зате в кожному селі є пункт прийому металобрухту, де охоче розраховуються і грошима, і горілкою. І зовсім поруч — хата самотнього діда Івана чи баби Стефи. Вони старенькі, беззахисні. Для чого їм металева огорожа? І коли хлопці демонтують її, з хати виходить дідусь чи бабуся. Навчені принизливим покаранням, підлітки вже розуміють: коли чиниш зло — не попадайся. Де гарантія, що вони не вб’ють стару людину, аби та не розповіла про їхній злочин?
Попросіть молодших членів вашої родини, вони прочитають вам безліч подібних історій з Інтернету. І зрозумійте, що підліток напідпитку, але з нерозтоптаною людською гідністю, може накоїти дурниць, але не вчинить серйозного злочину. Але якщо гідність розтоптана, який Мессінг зможе спророкувати поведінку такого підлітка?
До речі, ви, як учитель із величезним стажем, не зможете мені заперечити, що в хорошій родині дитина плакатиме від смутку батьків через cвій поганий учинок значно гіркіше, ніж у «нормальній» від батькового ременя.
А ще зауважу, що в період із 2003 по 2013 рік підліткова злочинність у нашій області знизилася втричі(!) — і це прямий наслідок гуманізації виховання та освіти.
Сперечатися з будь-ким на тему «От колись були діти» я не буду. Але розумію: багатьох педагогів радянської школи дратує те, що нинішні діти вже знають, що в них є права. А колись навіть не чули про Декларацію прав дитини. Хоча нині в нашій країні своїх прав не можуть захистити не лише діти, а й дорослі.
«Розбещених» дітей у школах небагато, та й ті розбещені вчителями, котрі ділять учнів за ознакою матеріального добробуту родини. В нас і тепер дитині з бідної сім’ї можна безкарно дати запотиличника. Але ніхто не посміє скривдити дитину, якщо її тато чи мама обіймають посаду в якійсь адміністрації чи, скажімо, в прокуратурі.
І саме через те, що нема одного закону для всіх, нема прав людини для всіх, наші вчителі-пенсіонери покривджені державою відверто злиденними пенсіями. Але ж це їхні учні тепер на посадах від села до Києва! Тому в зневазі їхній до себе треба звинувачувати передусім себе. Як навчили, як виховали, те й отримали. А вчили їх того, що хто сильніший фізично чи фінансово, той гнобить решту. Ось вам елементарний причинно-наслідковий зв’язок.
Ну а ваше, шановна вчителько, твердження «щоб діти були покірними» не знаю, як трактувати. У 20-ті роки минулого століття діти були покірні, чи не так? Тоді читайте Стельмаха уважно і дізнайтеся, як після тодішніх «дискотек» у селах підлітки з’ясовували стосунки один з одним не лише за допомогою обрізів, а й станкових кулеметів. Отака покора.
І ще одне. Візьмімо іслам, релігію, назва якої перекладається як «покора». Вона дуже жорстко регламентує життя людини. Ніяких декларацій прав ні дорослих, ні дітей там ніхто не визнає. Але поясніть мені, чому колонії для неповнолітніх злочинців та виправні заклади для дорослих заповнені в країнах Західної Європи на 95 відсотків мусульманами? Чому злочинцями стають діти ісламу, а не розбещені правами нащадки європейців?
Ні, пані Климковська, нам потрібні в міру слухняні, а не покірні діти, бо з покірних не виростають справжні громадяни, здатні захистити себе, свою родину і державу. Просто нам треба цю стару й дуже шкідливу систему освіти, яка нині є в Україні, відіслати на смітник історії. А разом з нею — значну частину вчителів, бо в школу за хабарі в останні десятиріччя такі кадри, як говорять москвичі, «понаєхалі», що наша освіта вже «припливла».
До речі, я не закликаю брати для нашої освіти західний велосипед, бо ми маємо свій освітній унікум, розроблений найвидатнішим учителем-гуманістом ХХ століття українцем В. О. Сухомлинським і блискуче втілений його колективом у життя в Павлиській школі на Кіровоградщині. І це одна з багатьох українських перлин, втоптана в багнюку московськими комуністичними свиньми. А ми засіли в цю багнюку, кричимо, що нам погано, але ніяк не хочемо видобути з неї свої перли, відмити їх і подивувати їхнім сяйвом увесь світ.
Ярослав БОРСУК
м. Підгайці
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте