Останнім часом слово «піст» отримало неабияку популярність. Його можна віднайти у респектабельних газетах та жовтій пресі, у популярних книгах та на рекламній продукції.
У період Великого посту воно в багатьох людей на вустах. Проте чи всі ми розуміємо його справжнє значення?
Думаю, хоча б раз кожен замислювався над сенсом посту. Для чого це потрібно? В мене також неодноразово виникало таке запитання. Я дотримуюсь посту, бо так заведено в нашому суспільстві. Але яка його мета?
Деякі люди трактують період Великого посту як можливість схуднення. Та якщо ви ставите собі за мету постити усі 40 днів, то необхідно робити це з твердою вірою в очищення, а не зі сподіванням влізти у червону сукню, куплену торік. Багато хто з моїх знайомих говорить про піст як про додаткову можливість позбутися декількох зайвих кілограмів.
Звісно, обмеження в їжі є однією з важливих складових, проте не першочерговою. Традиція посту набагато складніша, ніж міркує людина. Ця традиція вимагає духовного жертвування.
За словами священиків, Великий піст – важка боротьба із власним «я». Людині необхідно відмовитись від щоденних шкідливих звичок та присвятити час самоаналізу. Піст є формою аскези, випробуванням через відмову від бажаного. Це період очищення від пристрастей. А відмова від споживання певної їжі – другорядна річ.
Певна частина людей дотримується посту лише для того, щоб сусіди чи колеги не засуджували. Є й такі, що лиш на людях дотримуються усіх вимог. Натомість треба пам’ятати, що в Євангелії від Матвія пише: «А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно».
Якщо людина дійсно вирішила очиститись, то важливішим буде надання допомоги ближньому, прощення усіх старих образ та бажання змінити себе. Покаяння – ось найважливіша складова посту. Ми, люди, неідеальні, але завжди можна прагнути до кращого.
Наше життя проходить у дуже швидкому темпі. З кожним роком можливості розширюються: з’являються нові технології, інформації більшає і більшає. Кожного дня в нас зростає нестача часу. Люди гоняться за чимось матеріальним, відкидаючи при цьому духовне. Піст – це своєрідна зупинка, яка дозволяє хоча б на невеличкий період часу абстрагуватись від буденщини й подумати про цінність життя.
Якщо Ви вирішили постити, то моя вам порада: робіть це для себе, а не для суспільства. Людям і так притаманно завжди і усюди критикувати інших. Важливим є не те, хто і що про вас думає, а можливість присвятити хоча б цих 40 днів для важкої боротьби зі спокусами, пристрастями і власним «я».
Ольга КОРІНЬ,
студентка факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте