У літературному та краєзнавчому житті України — неабияка подія: вийшло друком літературно-художнє видання «Поетична топоніміка». Це чи не перша книжка, де поезія та проза про села й міста України поєднані з просвітницьким краєзнавством. Цими днями видання представили в Тернополі. Презентація відбулася в обласній універсальній науковій бібліотеці.
У наш бурхливий час, коли політичні пристрасті вихлюпують за край, коли в Україні триває війна, розпочата хижою сусідською імперією, коли кожна людина почувається все менш захищеною, коли спрагла душа нерідко не може знайти живлющої джерелиці, — кожному потрібен спокій, порада або відверта розмова, від яких відлягло б від серця, стало б спокійніше й легше дихати, боротися та жити. Саме такі сподівання покладаємо на цей збірник.
На численних прикладах топонімів України можна переконатися, наскільки вони пов’язані з минувшиною та відображають її характер. Бо топонім — соціальне явище, яке розкриває особливості матеріальної та духовної культури першопоселенців.
У збірнику словесники звернулися до історичної географії. Втім, не лише: у виданні — і література, і географія, й історія, й ономастика, і фольклор… Тож його самобутність ще й у тому, що художнє слово поєднане з наукою.
«Варто писати про наші села й міста, про наші вулиці, називаючи їх справжніми іменами, щоб у людських серцях рідна земля оживала, щоб чоловік, потрапивши на те чи інше місце, безпохибно впізнав: ось він, той край, про який читав», — цю думку Василя Земляка я і взяла за основу, задумавши проект.
Передмову до збірника написав засновник ГО «Вікімедіа Україна», член Національної спілки краєзнавців України Юрій Пероганич. Він наголосив, що ця книжка «зробить нас більш залюбленим у свій край, а отже — сильнішим у теперішніх чи майбутніх сутичках із ворогами нашої Вітчизни!»
«Україну можна відкривати по-різному: хтось відкриває мандруючи з наплічником за плечима, насолоджуючись природою, хтось — перетинає українські простори потягами чи автівками, хтось — обмежується екраном телевізора. Я побувала у різних куточках країни, чи не за один день, завдяки альманаху «Поетична топоніміка», — пише в рецензії на збірник Надія Позняк.
Хтось оспівує красу села чи міста; хтось — його минувшину чи сьогодення не без роздумів про проблеми; хтось, наче гід, проводить екскурсію його пам’ятними місцями; хтось знайомить з непересічними подіями і людьми; а хтось просто щиро зізнається у любові своїй малій Батьківщині. Та загалом кожен витворює власний славень своєму населеному пункту, а всі разом — Україні. І кожен автор вважає своє село чи місто не просто мальовничим, а найкращим. То як же не писати про них?!
Альманах представляє майже всі області України. Не дивно, що чи не найбільше творів присвячено Львову. Тим автори підтвердили, що звання культурної столиці йому надано не випадково. На жаль, менше зі сходу і півдня. Прикро, що не долучилися Луганщина, Кіровоградщина, Одещина і Херсонщина. Причина цього — не лише окупація: наслідків багатовікового омосковщення якщо й позбудемося, то ще не скоро…
Усіх авторів збірника не перелічиш. Є сподівання, що «Поетична топоніміка» матиме й наступні випуски, позаяк у збірнику охоплено 90 населених пунктів. Сповнені образності вірші викликають почуття непідробної любові, так притаманної українцям. Тернопіль від Надії Козак заслужив щемкого одкровення: «Як журавель, що не живе без неба, без тебе на землі я — сирота»… Представлена лише дещиця сіл і міст, котрих, як і літераторів, в Україні не бракує. А до творення славня селам і містам долучилися 77 авторів з України і зарубіжжя: поетів, прозаїків, краєзнавців. Тож альманах можна назвати всеукраїнським і міжнародним. Сподіваємось, у наступних випусках він розширить свою географію. Отже, шановні автори, є шанс і вам долучитися до творення цього своєрідного славня селам і містам.
Поетичний путівник
Синява, Хмільник, Угнів, Ямпіль…
Їм славня іще не було.
Вкраїнську відродимо мапу,
Ословимо кожне село!
І селище кожне, і місто,
Й усі пам’ятки визначні…
Шляхетну обрали ми місію.
Чи вдасться попервах, чи ні,
Та Словом карбуємо Вічність.
В поезію плинуть віки.
Тож Слово, сердечне і віще,
Хай буде з легкої руки!
Хай цей путівник поетичний
Дослідників краю гука,
Наснажить нових літописців,
Відродить забуте в віках!
Любов СЕРДУНИЧ,
член НСКУ, НСЖУ, Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, редактор-упорядник збірника «Поетична топоніміка. Поезія та проза про міста і села України.
смт Стара Синява Хмельницької області
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте