Уже втретє за останні півтора року до Тернополя приїжджала з виставою театру «Сузір’я» народна артистка України Ада Роговцева. До того, як зізнавалась актриса, вони побоювались нашого міста, не знали, як воно реагуватиме на російську мову, якою грають свої вистави київські артисти. Але вже перша зустріч із нашим глядачем розвіяла ці сумніви. Спектакль «Будьте, як вдома», душевний, людяний, талановито зіграний, у Тернополі прийняли дуже тепло. Потім була «Варшавська мелодія-2», у якій Ада Миколаївна грала зі своєю донькою Катериною Степанковою.
І ось тепер вони привезли виставу «Схоже на щастя» за п’єсою П’єра Пальмада та Крістофа Дютюрона «Утікачки». Її постановку здійснила донька відомої актриси, яка активно й успішно займається режисурою. І знову аншлаг, і знову сотні людей, затамувавши подих, спостерігали за щемливими пригодами двох самотніх жінок-утікачок.
Треба сказати, що Катя Степанкова уміє знайти в морі світового драматургічного матеріалу ті п’єси, в яких найповніше розкрився б талант її славетної матері. І «Будьте, як вдома», і «Схоже на щастя» — тому підтвердження. Хоч, як правило, це комедії, але, як мовиться, не без моралі. Вони проповідують добро, любов, співчуття до того, хто в біді, кому потрібна підтримка. Ці високі людські риси нині затребувані, можливо, як ніколи раніше. Через те такі вистави бальзамом лягають на наші душі. А особливо, якщо їх грають так талановито і з таким шармом у кожній ролі, як це робить Ада Роговцева. Власне, до цієї актриси і слово «грають» не зовсім пасує. Вона органічно проживає життя своїх героїнь, наділяє їх власною чарівністю, теплом, легким гумором і майже дитячою щирістю.
Героїню її останньої вистави, досвідченої і мудрої Клод, що втекла серед ночі з будинку престарілих (туди її запроторила донька), нічна дорога зводить з іншою такою ж самотньою жінкою — молодою та емоційною Марго (її грає заслужена артистка України Світлана Орліченко). Остання втекла з дому у вечірній сукні із 18-річчя доньки: їй остогидло бути в сім’ї лише прислугою: куховаркою, прачкою. І ось ці дві самотні жінки кидаються у вир пригод у пошуку щастя. У процесі спілкування їхня початкова неприязнь і навіть несприйняття одна одної переростають у дружбу, а відтак у потребу постійно бути поруч. І коли одну повертають додому, а іншу в будинок престарілих, вони знову втікають у свій світ, де є тепло та взаєморозуміння.
Діалоги й монологи у виставі дуже гарно виписані, насичені гумором, роздумами про цінність дружби, віри, розуміння ближніми. Вони влучають просто в серце, чим і тримають увагу глядача. Дві актриси на великій сцені грають повноцінну виставу з антрактом (це вже само собою непросто), а глядач не втомлюється спостерігати за пригодами втікачок, та ще й у такому прекрасному виконанні.
Коли вистава закінчується, Світлана Орліченко відходить вглиб сцени, пропускаючи вперед Аду Роговцеву, очевидно, вважаючи, що всі оплески належать їй. Але пані Світлана також успішно впоралась зі своєю роллю і була гідною партнеркою Аді Миколаївні. Хоч, звичайно, глядач справді йшов насамперед на Роговцеву. І вона не підвела його сподівань. Їй щедро несли квіти, обіймали, говорили якісь добрі слова. І актриса намагалася віддячити тернополянам. Казала: знає, що таке Тернопіль, просила вибачення, що знову привезли російськомовну виставу («Але ж ви знаєте, в якому театрі я працювала все життя»), та обіцяла — наступна вистава, з якою приїдуть до Тернополя, обов’язково буде українською.
Пригадалось десь почуте: після вистави, як після вина, дуже важливий післясмак (в оригіналі — «послевкусие»). Після гри Ади Роговцевої — він найкращий. Актриса не вип’ячує себе, як і того, що вона народна і загальна улюблениця, а в кожній ролі викладається сповна, продумує кожну мізансцену, кожну репліку, вникає в кожен образ. Вона велика трудівниця і дуже добре розуміє, де суєта, а де справжня сутність людини. Думаю, для наших акторів та актрис усі три вистави Ади Миколаївни були справжнім майстер-класом.
До слова, спектакль «Схоже на щастя», як зазначається на сайті театру, в 2014-му удостоєний головної театральної премії України — «Київської пекторалі», а Ада Роговцева визнана кращою актрисою року за образ Клод.
Галина САДОВСЬКА
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте