Ще бараболя із землі хвостика не показала, як уже тая трависка повилазила. Америка роги виставила, костигрива зуби вишкірила, пирій зелені луски викинув…
А най тебе колька сколе! Ото приморозок хрясьнув, то трошка наробив біди тотій траві, правда, бурячки примерзли і ячмінь притих. Ще’м не дочекавсі нормальних сходів, а вже тре йти і сапати. А крижі болять… Що то старість — не радість. Сидимо раз із сусідками в неділю, про політику гуторимо і про крижі. Аж човгає баба Зоська вулицев та й до нас скерувала хід. Підперлася паличкою, крекче — болить бабу нога. «Агов, Зосю, клич дочку з Італії, най тебе в Німеччину везе», — каже їдна сусідка. «Ая-ая, вже во їду. Та поки мене туда завезут, то я по дорозі сі розсиплю, — смієтьсі Зоська. — Та й шо мені там робити?» «Лічитисі, — вторит своє сусідка. — Ти шо не видиш, як наші політикани до Німеччини гасают? Поїхала їдна, дали їй тамка укола, то з коляски вмент зіскочила й поскакала назад до України на своїх двох. То їдь і ти. Приїдеш без палиці і пряма, як жердка. А ще як тобі попричіпляют всьо, шо повідвисало, і приклеют, шо повідпадало, то будеш як п’ятнайцітка». «Галько, мені й зогнутій добре ходити, так ліпше полоти, зайвий раз гнутисі не тре, — одказала Зоська. — Я ж за трибунов не виступаю. А от ноги і крижі незле було би підтягнути, бо вночи деколи спати не годен. Головне, жеби не боліло. А тебе во можна й розігнути, Гальцю. Ти в нас пані, города не маєш, то подзвоню до котрийсь штаб, возьму того німецкого адреса і відправим тебе на виправленіє. Приїдеш домів прямонька і будеш на нас, зігнутих, дивитисі, як страус на помідори». Як сі зачила сварка з безневинної балачки… А всьо тая політика: як посварит інколи людей, то до смерти сі гнівают, навіть ксьондз помирити не годен.
Ото надибавім «мирового пляцка» від пані Марії Коваль з Олієва Зборівского району.
Шість яєц збив зо шклянкою муки і шклянкою цукру. Поділив тую масу на три бляшки і випік паланиці. Тоди зрихтував крем: 25 грамів желатину розвів у 150 грамах теплої води, настояв півгодини. 10 жовтків розтер зо шклянкою цукру, вляв до них столову лижку молока і всипав шклянку муки. На водяній бані довів то до кипіння, охолодив і збив зо 300 грамами масла. Тоди 10 білків збив зо шклянкою цукру, додав дрібку соли, вляв розігрітий желатин і вимішав. Крем змішав із тими білками і перемастив паланиці. Поверха смаколик можна поляти помадкою: 5 столових лижок какао, 3 лижки молока, півшклянки цукру, 50 грамів масла файно збити і зверха попацькати.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте