Нещодавно зі мною трапилася неприємна історія, в результаті якої я мало не стала жертвою шахраїв. І хоч неодноразово чула застереження, проте не зважала на них, поки не зіткнулась із проблемою віч-на-віч.
На дозвіллі полюбляю вишивати. І от один із моїх виробів вирішив придбати через інтернет один покупець. Мені зателефонував молодий чоловік, представився Андрієм із Одеси, уточнив характеристики товару і, не торгуючись, погодився купити. Я йому запропонувала здійснити переказ через пошту або ж переслати гроші на мою банківську карту. Він обрав другий варіант і запевнив мене, що має звичку довіряти людям і не боїться шахрайства.
На мою пропозицію переслати кошти на карту «ПриватБанку» він почав гаряче заперечувати, що цей банк не підходить. Пояснював тим, що фірма, де він перебуває на роботі, не співпрацює з «Приватом», а кошти покупець використовує з корпоративного рахунку.
Оскільки іншої картки в мене не було, він запропонував використати карту когось із рідних. Домовились ми щодо батьківської («УкрСибБанку»). Я не хотіла давати повне ім’я батька і номер телефону, проте покупець узявся пояснювати необхідність цих даних тим, що мусить відзвітувати перед бухгалтерією, кому він надсилає кошти.
Ми обмінялись даними, чоловік повідомив своє повне ім’я (Андрій Меняйло), адресу відділення пошти і номер, а я — номер карти. Він запевнив, що протягом 30 хвилин перерахує гроші. Я попередила батька й почала чекати.
Через годину зателефонував батько і сказав, що йому по телефону чоловік підтвердив, що надіслав гроші, і просить, щоб йому якомога швидше відправили посилку. Проте розмова різко обірвалася, коли тато сказав, що ми відправимо одразу ж по тому, як переконаємось, що гроші – на рахунку.
Після розповіді батька я поспішила в банк, щоб перевірити рахунок. В той час татові зателефонували з іншого номера і російськомовний чоловік, котрий представився консультантом тернопільського відділення «УкрСибБанку», повідомив – із картою, на яку надійшли кошти, щось негаразд, рахунок наразі заблоковано і банкомат не бачить карту. «Консультант» запропонував підключити послугу смс-управління рахунком, або ж розблокувати за допомогою консультанта (чоловік мав на увазі себе). Для останнього варіанту потрібно було повідомити останні 3 цифри на звороті карти, термін її дії та код. Після категоричної відмови з боку батька давати ці дані зв’язок обірвався.
У цей час вже була у відділенні банку. Там переконалася, що ніякі кошти не надходили. Ба більше – ніякий представник банку не телефонував моєму батькові. Консультант сказала, що ми ще легко відбулись, адже махінації з картами нині – чи не найпоширеніший спосіб крадіжки грошей.
Тож моя порада – будьте обережні. Не думайте, що шахраї до вас ніколи не дістануться, і що вони ловлять у свої пастки когось іншого, тільки не вас. «Схеми» з кожним разом усе різноманітніші та вигадливіші. Не дайте себе ошукати!
Тетяна ДАХНОВСЬКА,
студентка ІV курсу факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте