Життя шанованого довголітнього директора ТОВ «Агрофірма «Медобори» Луки Васильовича Антонюка було засіяне щедрим добірним зерном її величності Долі. Народився майбутній хлібороб у маленькому галицькому селі Поділлі. Зростав разом із сестричкою Ромцею в побожній, патріотичній родині Мечислави та Василя. Вони прищеплювали дітям щиру віру в Бога та любов до України, до народних традицій, звичаїв, обрядів.
Ставши юнаком, Лука вирішив працювати коло землі, продовжуючи справу батька, котрий багато літ очолював у рідній Пізнанці колгосп, а згодом був головою сільської ради. Тож Лука Антонюк, закінчивши у 1970-му Кременецький сільськогосподарський технікум з відзнакою, стартував агрономом з колгоспу «Радянська Україна». Лани стали йому другою домівкою і завжди славилися за показниками не лише в районі, а й в області. У 1976 році Луку Антонюка за високі заслуги призначили завідувачем відділку. У 2005 році його обирали директором агрофірми «Нива». У 2008-му її перейменували в «Медобори», де він і надалі директорував.
Із дружиною Галиною Володимирівною Лука Васильович прожив у благословенному Богом шлюбі 45 літ. Подружжя виростило доньку Уляну й сина Василя. Для нащадків турботливий батько посадив прекрасний сад, що мовби гімн усього життя аграрія, його освідчення в любові до землі. Втішався дідусь Лука внуками — Назарчиком, Антоніною, Софійкою, Ангеліною, плекав надії, що вони не забуватимуть свій славетний рід хліборобів.
…Керівник агрофірми завше допомагав у здійсненні творчих задумів дитячому театральному колективові «Писанка», що вже 20 літ діє в Мовчанівці. Допомагав йому Лука Васильович не лише коштами, а й щирою батьківською порадою.
Раптова смерть керівника агрофірми завдала колективові глибокого болю. Ось уже дев’ятий день «Писанка» без Вас, шановний меценате, без Вашої поради, що немов добірний колос, щедро налитий золотими променями, проростав у серцях колег, друзів…
Час гоїть рани, проте рана від цієї втрати завжди ятритиме в учасників «Писанки». Ми щиро співчуваємо Мечиславі Мартинівні, бо її материнські сльози найпекучіші. Співчуваємо дружині, дітям та їхнім сім’ям. Молимось, аби на 40-й день душа Луки Васильовича полинула на поклін до Господа у вічному Царстві.
Як жаль, що засів був останній,
Що сад весною тільки розцвітав,
І що мороз ударив на світанні,
І ранній цвіт, не квітнувши, зів’яв.
Із глибоким смутком та щирою молитвою від імені учасників колективу «Писанка» його мистецький керівник
Ольга КУЛЬБАБА
с. Мовчанівка Підволочиського району
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте