Не відкрию великої таємниці, коли скажу, що чимало прихильників древньої гри з нетерпінням чекають традиційного Літнього кубка зі швидких шахів серед передплатників «Вільного життя плюс». Ось і минулої неділі, 5 червня, прес-клуб газети ще задовго до початку нагадував гамірливий вулик.
Аякже інакше, коли більшість учасників — старі друзі-суперники. Тож як не поділитися останніми новинами і досягненнями в улюбленому спортивному мистецтві. Та і про здоров’я гріх не поцікавитися. Адже на турнір завжди залюбки збираються чимало поважного віку ветеранів.
Натомість інтрига спортивної складової, за словами головного судді змагань Ігоря Подольського, цього разу звелася до очікування відповіді на запитання про те, чи зможе хтось кинути виклик фаворитові — міжнародному майстрові Віталієві Козяку, який нині посідає 53-тю позицію в рейтингу ста кращих шахістів України, маючи в своєму активі 2499 балів. Розвіялася вона, зрештою, досить швидко. Коли не після четвертого раунду перегонів за швейцарською системою в дев’ять турів з п’ятнадцятихвилинним контролем часу, то після п’ятого, мабуть, уже точно.
Розім’явшись, так би мовити, в трьох стартових турах, наш земляк разом з торішнім переможцем, майстром спорту Ігорем Бабієм з Дніпра, який своєю другою малою батьківщиною нині також уважає Тернопіль, зійшлися в очному протистоянні лідерів. Програна білими битва, звісно, ще не означала для пана Ігоря програної війни. Однак надалі вже доводилося більшою мірою розраховувати на допомогу конкурентів, передусім торішнього віце-чемпіона Богдана Мазурчака, який не надто очікувано для себе, віддавши в другому турі білими «половинку» Степанові Господарику з Паївки Гусятинського району, після четвертого знову повернувся до боротьби за першість.
Однак і Богданові в наступній зустрічі не вдалося, граючи чорними фігурами, знайти вагомих аргументів, аби міжнародний майстер запропонував чи хоча би погодився на нічию. На шляху до перемоги, причому зі стовідсотковим результатом, для Віталія Козяка, можна було не сумніватися, перепон уже не залишилося. А Богдан Мазурчак відчув почуття тріумфу двома турами пізніше, коли, здолавши чорними Ігоря Бабія, на ті ж півочка взяв у нього реванш за порівняну невдачу червня 2015-го. До призової ж п’ятірки цьогорічного літнього кубка увійшли також Юрій Павшок і Микола Дулик, які відстали від Бабія відповідно на одне і півтора очка.
Своя інтрига не могла не виникнути також серед ветеранів. Змагатися з набагато молодшими колегами за загальну перемогу в турнірі їм було, звичайно, складно. Але в суперечці за спеціальний приз кращому шахістові віком від сімдесяти років Анатолій Мірошниченко таки зумів випередити торішнього володаря аналогічної відзнаки Івана Вовчишина. Обоє кандидатів у майстри набрали по п’ять очок, однак додаткові показники виявилися кращими в пана Анатолія. Як завжди безкомпромісно, до речі, виступали й інші ветерани — Іван Гладанюк, Богдан Олійник, Василь Деременда та інші.
П’ятірка лауреатів літнього кубка і кращий серед ветеранів нагороджені грамотами і преміями. Літні ж баталії любителів гри в шахи тривають. Уже наступної неділі, 12 червня, так само в прес-клубі газети за призи малого Літнього кубка «Вільного життя плюс» змагатимуться діти передплатників віком до чотирнадцяти років. Початок — о 10 годині 30 хвилин.
А з 6 по 10 липня у Вишнівці на Збаражчині поновлюється Всеукраїнський шаховий фестиваль уже з класичних шахів пам’яті засновника Запорозької Січі Дмитра (Байди) Вишневецького, який до того двадцять років підряд проводився в містечку. До організації 21-го традиційного Всеукраїнського фестивалю разом з Тернопільською обласною шаховою федерацією насамперед активно долучилися селищний голова Олег Стефанський, виконавчий комітет селища.
На фото: вгорі — учасники Літнього кубка «ВЖ плюс»; справжній прихильник шахів і «ВЖ плюс» Іван ГЛАДАНЮК із Шумська (зліва); в ігровому залі; лауреати турніру — у верхньому ряду зліва направо — Ігор БАБІЙ, Микола ДУЛИК, Юрій ПАВШОК, у нижньому — Богдан МАЗУРЧАК, Анатолій МІРОШНИЧЕНКО, Віталій КОЗЯК.
Фото Василя БУРМИ
Прокоментуйте